Інноваційні технології для промисловості. 2023. № 1(1)

Permanent URI for this collection

https://dspace.snu.edu.ua/handle/123456789/1469

Browse

Browsing Інноваційні технології для промисловості. 2023. № 1(1) by Author "Зубцов, Є. І."

Now showing 1 - 2 of 2
  • No Thumbnail Available
    Item
    Дослідження процесу парової конверсії вугілля в аерозолі каталізатора за допомогою математичних додатків.
    (СНУ ім. В. Даля, 2023) Глікіна, І. М., Зубцов Є. І.; Зубцов, Є. І.
    В статті розглянуті основні джерела енергії України. Детальніше розглянуто одно з найстаріших джерел – вугілля. Розповсюдженість країною невелика, але використання вугілля є одним з перших джерел в енергетиці. Стаття розглядаю процес парової конверсії вугілля. При чому розглянуто перебіг цього процесу не за всім знайомою технологією, а з використанням нової перспективної технології аерозольного нанокаталіза. Технологія дуже гарно зарекомендувала себе в процесах окиснення тому, що каталізатор у стані аерозолю набуває високої активності. Зараз розглядаємо новий напрям процес парової конверсії з отриманням синтез-газу як основного продукту. В статті представлена можливість планування перебігу процесу за допомогою програмних систем SciLab та Microsoft Excel. Система SciLab створена як помічник для тих, хто займається науковими дослідженнями. Там можливо не тільки складати баланси перебігу хімічних процесів, а також є можливість математичної та статистичної обробки чи аналізу даних наукових досліджень. Система Microsoft Excel трохи простіша в використанні, але за своєю професійною функціональністю не відступає від інших систем. За допомогою цієї системи також можливо складати розрахунки різного рівня складності, робити обробку та аналіз експериментальних даних різними методами статистичної обробки. Також система дозволяє розглядати графічні залежності, що дуже допомагає при визначенні впливу того чи іншого параметру хімічного процесу. Це дозволило передбачити вплив співвідношення сировини на отримання енергетичний продуктів для процесу парової конверсії вугілля. Також дозволило обрати параметри хімічного процесу, які зможуть дозволити йому наблизитись до оптимального режиму його перебігу. Розглянуто можливий аеродинамічний режим перебігу процесу парової конверсії вугілля за визначеними основними параметрами процесу. Це дозволило припустити принципову схему основного апарату для перебігу процесу парової конверсії вугілля за технологією аерозольного нанокаталізу. В результаті було вияснено, що процес парової конверсії вугілля за технологією аерозольного нанокаталіза має право на життя.
  • No Thumbnail Available
    Item
    Реагентне очищення промивних вод гальванічних виробництв.
    (СНУ ім. В. Даля, 2023) Ожередова, М. А.; Кравченко, І. В.; Зубцов, Є. І.
    У статті представлені основні результати дослідно-промислових випробувань розроблених технологій та установок для реагентного очищення металвмісних стічних та промивних вод, на прикладі низькоконцентрованих відпрацьованих розчинів процесів електрохімічного нікелювання та хромування. Запропоновані технології включають залучення очищених вод для промивання виробів після стадії нанесення на них металевого покриття та на приготування робочих розчинів – осаджувачів. Під час здійснення утилізації розчинів, що утворилися в процесах нікелювання, для осадження використовували насичений розчин кальцинованої соди при 200С. Для обробки стічних вод з вмістом хрому застосовували насичений розчин гідроксиду барію (II) після попереднього підлуговування вихідних стічних вод. Експерименти підтвердили, що можливо автоматично дозувати реагенти в залежності від значення рН середовища, що може бути використано, як для безперервного, так й періодичного процесів промивання. Запропоновано режим промивки виробів після процесів електрохімічного нікелювання та хромування. Визначено тривалість часу, протягом якого можлива промивка виробів без оновлення об’єму ванни. Аналіз результатів експериментів показав, що можливо зменшити витрати прісної води на промивку за рахунок використання очищеної води, не погіршуючи якості процесу. Результатами досліджень підтверджено зменшення витрати води на промивку в кількості 35% після процесу електрохімічного хромування та на 65 % - після процесу нікелювання від регламентованих значень. На підставі результатів хімічного та рентгеноструктурного аналізу осадів, отриманих при утилізації промивних вод після процесів електрохімічного нікелювання та хромування, запропоновані шляхи їх подальшого використання.