Наукові періодичні видання СНУ ім. В. Даля
Permanent URI for this community
Browse
Browsing Наукові періодичні видання СНУ ім. В. Даля by Author "Івчук, Ю. Ю."
Now showing 1 - 6 of 6
Results Per Page
Sort Options
Item Доступ до суду у кримінальному провадженні у практиці ЄСПЛ.(СНУ ім. В. Даля, 2024) Івчук, Ю. Ю.; Ivchuk, Yu.У науковій роботі на підставі аналізу вітчизняної правової доктрини та практики Європейського суду з прав людини визначено особливості поняття доступу до суду та відмінність його від інших суміжних категорій. Досліджено правові позиції Європейського суду з прав людини, у яких втілюється змістовне значення категорії «доступ до суду» та випадки його обмеження. З урахуванням вітчизняних наукових підходів виокремлено такі основні значення категорії «доступ до суду»: 1) доступ до суду як елемент права на справедливий суд; 2) доступ до суду як суб’єктивне право особи. Зроблено висновок про змістовну взаємопов’язаність доступу до суду з іншими складовими права на справедливий суд, такими як публічність, гласність і відкритість судового провадження, забезпечення права на захист та рівність перед законом і судом. З урахуванням особливостей кримінального процесуального законодавства, надано визначення права доступу до суду як можливість звернення особи до суду у класичному розумінні, як до державної інституції, встановленої законом. Автором досліджено зміст поняття права доступу до правосуддя, під як им розуміють як формальну можливість звернення до суду як до інституції, так і можливість особи брати активну участь під час судового розгляду у кримінальному провадженні. На підставі аналізу практики ЄСПЛ досліджені найбільш поширені види обмежень права на доступ до суду, серед яких процесуальні обмеження, які полягають у закріпленні у національному процесуальному законодавстві обмежень щодо строку звернення до суду, а також підстав для перегляду справи судами вищої інстанції. Проаналізовано актуальні судові справи, у яких заявники скаржились на порушення права на доступ до суду у кримінальному провадження, серед яких: «Карт проти Туреччини», «Дорадо Баульде проти Іспанії», «Герен проти Франції», «Пуатрімоль проти Франції», «Маресті проти Хорватії». Автором досліджено найбільш поширені випадки процесуальних обмежень права на доступ до суду у практиці ЄСПЛ, серед яких зокрема: відмова у касаційному перегляді з підставі невиконання заявником ордеру на його арешт, відмова у перегляді рішення з підстав пропущення заявником строків, законодавче обмеження підстав перегляду рішення нижчої інстанції.Item Забезпечення правового статусу засуджених до позбавлення волі в установах виконання покарань під час воєнного стану: проблемні аспекти.(СНУ ім. В. Даля, 2023) Івчук, Ю. Ю.Статтю присвячено проблемним аспектам забезпечення правового статусу засуджених під час відбування ними покарання у виді позбавлення волі в умовах воєнного стану. У науковій роботі проведено системний аналіз чинних національних нормативно-правових актів, позицій вітчизняних вчених, спрямованих на дослідження поняття та обсягу правового статусу засу-дженого, а також проблеми забезпечення основних прав та безпеки засудженого до позбавлення волі в умовах воєнного стану. На підставі аналізу доктринальних підходів до розуміння поняття «правовий статус засуджених» автором здійснено спробу у загальному вигляді сформулювати поняття та особливості правового статусу засуджених до позбавлення волі. У контексті обмеження свободи переміщення та уразливого становища засуджених до позбавлен-ня волі в умовах війни, особливу увагу автор звертає саме на проблеми дотримання прав та безпеки засуджених в установах виконання покарань як однієї зі складових їх правового статусу. Висвітлено основні міжнародно-правові акти у сфері регулювання правового статусу засуджених до позбавлення волі, серед яких: Мінімальні стандартні правила поводження з в'язнями 1955 року, Євро-пейські пенітенціарні (в’язничні) правила 1973 року, Звід принципів захисту всіх осіб, які піддаються затриманню чи ув`язненню в будь-якій формі 1988 року. На підставі аналізу положень Конвенції про захист цивільного населення під час війни 1949 року визначено особливості правового статусу засудже-них до позбавлення волі, які після повномасштабного вторгнення перебувають в установах виконання покарань на територіях ведення бойових дій або на тимчасово окупованих територіях. На підставі аналізу чинного законодавства висвітлено механізм евакуації засуджених до позбав-лення волі з небезпечних територій та питання безпечного перебування засуджених на території уста-нов виконання покарань під час повітряних загроз. На підставі даних аналітичних звітів проаналізовано основні випадки порушення прав засуджених до позбавлення волі, які з об’єктивних причин знаходяться на тимчасово окупованих територіях, серед яких: негуманне ставлення, приниження людської гідності, незаконне етапування, примусове вербування до російських приватних військових формувань та ін.Item Застосування принципів охорони праці при дослідженні співвідношення приватних і публічних інтересів у сфері охорони праці.(СНУ ім. В. Даля, 2020) Івчук, Ю. Ю.; Ivchuk, Yu. Yu.Досліджуючи питання співвідношення приватних і публічних інтересів у сфері охорони праці, неможливо залишити поза увагою питання принципів цього інституту, оскільки вони надають можливість розкрити зміст охорони праці, стратегію розвитку законодавства щодо встановлення умов праці, виділити особливості охорони праці окремих категорій працівників, подолати прогалини у законодавстві про охорону праці тощо. Також слід наголосити, що такий підхід дослідження є надзвичайно актуальним і необхідним щодо ефективного впровадження та закріплення міжнародних принципів і стандартів у питаннях охорони праці в національному законодавстві України. Саме принципи є підґрунтям і джерелом уточнення понятійного апарату, ретельного з’ясування змісту охорони праці, вони визначають вектор розвитку законодавства у цій царині. Інтеграція України до світової спільноти, розширення економічних зав’язків, співпраця між українськими та європейськими суб’єктами господарювання, імміграція робочої сили ставлять на порядок денний питання щодо запровадження міжнародних стандартів у питаннях охорони праці в національне трудове законодавство України. Щоб виявити слабкі, а також зрозуміти сильні сторони сучасного стану нормативно-правового регулювання охорони праці в Україні, треба провести його ґрунтовне теоретичне дослідження, яке має значення як для доктрини трудового права в цілому, так і інституту охорони праці, а також для правозастосування. Стаття присвячена з’ясуванню суті «принципів охорони праці» як базового елементу, проведенню класифікації та ретельного аналізу принципів досліджуваного інституту, а також висвітленню проблемних питань, які виникають при встановленні безпечних і здорових умов праці, запобіганні нещасним випадкам на виробництві й професійним захворюванням тощо.Item Пробація як інструмент виправлення осіб(СНУ ім. В. Даля, 2020) Івчук, Ю. Ю.; Івчук, М. Ю.; Нікітіна, О. В.; Ivchuk, Yu. Yu.; Ivchuk, M. Yu.; Nikitina, O. V.Питанню застосування покарань, не пов'язаних з ізоляцією засудженого від суспільства, у тому числі пробації, приділяється особлива увага у всьому світі. Інститут пробації має довгострокову історію становлення та розвитку в різних країнах світу та на цей час вже став невід'ємною частиною держави і соціуму, який виступає необхідним інструментом для здійснення контролю, нагляду, реабілітації та соціалізації правопорушників, сприяє реінтеграції правопорушника в суспільство. Разом з тим, інститут пробації є важливим фактором в запобіганні рецидиву та мінімізує витрати для держави, необхідні для утримання осіб в пенітенціарних установах. У порівнянні із зарубіжними країнами, дляУкраїни інститут пробації є відносно новим явищем, якому сприяли світовий та європейський досвід і стандарти, основою яких є розвиток використання санкцій та заходів, виконання яких не пов'язане з позбавленням волі, метою яких є забезпечення принципу гуманізму як невід’ємної складової нової кримінально-виконавчої політики держави.Item Розумний строк кримінального провадження: практика ЄСПЛ та деякі особливості законодавчого врегулювання.(СНУ ім. В. Даля, 2022) Івчук, Ю. Ю.; Ivchuk, Yu.Статтю присвячено питанню розуміння змісту процесуальної вимоги розумного строку кримінального провадження у практиці Європейського суду з прав людини, а також деяким особливостям та недолікам її реалізації на стадії досудового розслідування згідно з чинним Кримінальним процесуальним кодексом України. Актуальність питань, що розглядаються в статті, обумовлена тим, що здійснення кримінального провадження у розумні строк є однією з ключових гарантій з боку держави у контексті виконання нею своїх зобов’язань за ст.6 ЄКПЛ. Україна як учасниця Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (1950 р.) повинна враховувати правові позиції Європейського Суду з прав людини для створення дійсно ефективного механізму захисту прав людини. На підставі аналізу наукових праць, процесуального законодавства та рішень ЄСПЛ висвітлено підходи до розуміння сутності категорії «розумний строк». На прикладі низки рішень висвітлено правові позиції Суду щодо початку, перебігу та закінчення періоду, який необхідно враховувати при визначенні строку кримінального провадження у конкретній справі. З урахуванням положень чинного Кримінального процесуального кодексу України та практики ЄСПЛ автором визначені основні критерії «розумного строку» у кримінальному провадженні: складність справи, поведінка заявника та поведінка відповідних компетентних органів державної влади. Надано окрему характеристику кожного з критеріїв визначення розумного строку кримінального провадження. На підставі узагальнення правових позицій ЄСПЛ щодо критерію складності справи зроблено висновок про неможливість вироблення єдиного підходу до оцінки розумної тривалості з огляду на особливості кожного кримінального провадження. На підставі аналізу положень статті 308 КПК України визначено механізм оскарження недотримання розумних строків на стадії досудового розслідування, окреслено проблемні питання дієвого оскарження строків досудового розслідування до прокурора вищого рівня.Item Соціальний захист окремих категорій громадян в умовах воєнного стану: законодавчі новели та проблемні аспекти.(СНУ ім. В. Даля, 2023) Івчук, Ю. Ю.; Ivchuk, Yu.Статтю присвячено питанню соціального захисту окремих категорій громадян в умовах запровадження воєнного стану на території України. Досліджено особливості та проблемні аспекти соціального захисту військовослужбовців та внутрішньо переміщених осіб. На підставі аналізу наукових підходів вітчизняних вчених до розуміння категорії «соціальний захист» здійснено спробу сформулювати визначення права на соціальний захист як суб’єктивного індивідуального права комплексного характеру. У науковій роботі проведено системний аналіз чинних національних нормативно-правових актів, позицій вітчизняних вчених, спрямованих на визначення обсягу правового статусу військовослужбовців та внутрішньо переміщених осіб як суб’єктів соціального захисту. Висвітлено нормативно-правові акти у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, серед яких Закони України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» тощо. На підставі аналізу чинного законодавства виокремлено основні законодавчі новели, запроваджені в умовах воєнного стану, які мають визначний вплив на сутнісне наповнення поняття права на соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей. У якості проблемного аспекту висвітлені перешкоди на шляху ефективної реалізація права на житло військовослужбовців та членів їх сімей, серед яких основною є відсутність загальнодержавної концепції і цільової програми житлового забезпечення військовослужбовців. Проаналізовано законодавчі зміни у сфері соціального захисту в умовах воєнного стану, спрямовані на покращення правового статусу внутрішньо переміщених осіб, серед яких: спрощення процедури отримання статусу ВПО, збільшення розміру щомісячної грошової допомоги тощо. Досліджено окремі проблемні питання соціального захисту ВПО в умовах воєнного стану, зокрема недостатнє фінансування житлових потреб та недоліки у законодавчому регулюванні процедури призначення пенсій.