DSpace :: Browsing by Author "Кривуля, П. В."

Browsing by Author "Кривуля, П. В."

Now showing 1 - 16 of 16

Виявлення управлінських ділем між продуктивністю та рентабельністю капіталу у разі впровадження заходів раціоналізації несинхронізованих потокових ліній.
(СНУ ім. В. Даля, 2023) Сибіна, В. О.; Кривуля, П. В.
Продовжено розгляд концептуалізації поняття «управлінські дилеми» на рівні конкретних ситуацій, у яких проявляють себе управлінські дилеми. У статті конкретизовано умови виникнення управлінських дилем між продуктивністю та рентабельністю капіталу на прикладі організаційних рішень впровадження заходів раціоналізації несинхронізованих потокових ліній. Наведено аргументацію на користь аналізу не загальних (універсальних) аналітичних зв’язків між параметрами організації виробництва та головними та допоміжними критеріями, а на користь аналізу окремих типових виробничих ситуацій, розподіливши їх насамперед за видом використаної форми організації виробництва. Вибір заходів підвищення продуктивності має суто індивідуальний характер для кожної виробничої ситуації кожного закладу (як виробничого, так і діючого у інших економічних сферах) через різноманітність діяльності та підходів до її організації й планування. Об’єктом дослідження є виробничі процеси та процеси розробки, обґрунтування та реалізації заходів щодо підвищення продуктивності на підприємстві. Предметом дослідження є ситуативні умови використання принципів організації, їхні інтуїтивні переваги та ґенеза побічних ризиків організаційних рішень, тобто зміст та умови прояву протиріч різних за спрямуванням та параметрами впроваджуваних організаційних заходів, що спричиняють не тільки позитивні, а й негативні наслідки у системі оцінок продуктивності використовуваних на підприємстві ресурсів. У роботі використано такі методи: системний аналіз та синтез у описі складу засобів та критеріїв підвищення продуктивності використання ресурсів підприємства, моделювання причинно-наслідкових зв’язків, вимірювання параметрів несинхронізованих потокових та епюри міжопераційних оборотних доробків, аналіз протиріч між параметрами, теоретичний аналіз літератури за темою. Доцільно мати поняття ефективної множини рішень, адже її застосовують для вибору найефективнішого рішення, але для організаційних рішень це є більш складним завдання.
Выявление детерминант контекста выбора типового проекта организационной структуры предприятия
(СНУ ім. В. Даля, 2006) Штапаук, С. С.; Кривуля, П. В.; Shtapauck, S. S.; Krivulya, P. V.
Розглянуто основні детермінанти організаційних структур управління як індикатори типу організаційної структури, запропоновано підхід до удосконалення класифікації організаційних структур управління, розглянуто взаємозв’язок між організаційними структурами управління, процесами і технологією організації.
Дополнение классификатора уровней субординации
(2007) Штапаук, С. С.; Кривуля, П. В.
В статье на основании ранее разработанного классификатора уровней субординации интерпретированы новые типы субординационных структур, обоснована возможность их существования и предложены их идентифицирующие названия.
Забезпечення сталого розвитку регіону : економічні, управлінські, правові та інформаційно-технічні аспекти
(СНУ ім. В. Даля, 2017) Кривуля, П. В.; Чернецька-Білецька, Н. Б.; Штапаук, С. С.; Лифар, В. О.; Лифар, О. К.; Холодна, Ю. Є.; Білоус, Я. Ю.; Швець, Н. В.; Мельнік, М. А.; Розмислов, О. М.; Штапаук, Г. П.; Птащенко, О. В.; Баранов, І. О.; Мірошникова М. В.,; Атюшкіна, В. В.; Деркач, М. В.; Манухіна, М. Ю.; Корчуганова, О. М.; Мохонько, В. І.; Клюс, Ю. І.; Персій, Ю. О.; Хандій, В. В.; Хандій, О. О.; Білошицька, Н. І.; Татарченко, Г. О.; Білошицький, М. В.; Уваров, П. Є.; Лабута, А. В.; Грисюк, Ю. С.; Медведєв, Є. П.; Маслош, О. В.; Касаткіна, М. В.; Солод, П. С.
У монографії представлені результати актуальних міждисциплінарних та галузевих досліджень різноаспектного забезпечення сталого розвитку регіону. Розглянуті теоретичні та практичні проблеми збалансованого і прогресивного функціонування територіальних утворень, визначені важливі чинники та актуальні напрями їх трансформації. Монографія призначена для наукових працівників, фахівців державних органів місцевого і промислового управління, керівників і спеціалістів підприємств, викладачів, аспірантів і студентів вищих навчальних закладів, а також усіх, хто цікавиться питаннями сталого розвитку регіону.
Когнітивні ризики у оцінюванні відносної значущості складових комплекса цілей мегапроектів: абераційний ризик інтуїтивних переваг та консолідаційно-наведений ризик довільних порядків згортки.
(СНУ ім. В. Даля, 2019) Кривуля, П. В.; Кобцева, Д. А.
Актуальність дослідження шляхів вирішення проблеми когнітивних помилок, які зокрема виникають під час інтуїтивного ранжування пріоритетів, що потребує визначення відносної значущості цілей, спонукає з’ясувати способи вимірювання масштабу інтуїтивних похибок та пошуку альтернативних шляхів оцінювання відносної значущості об’єктів порівняння, якщо такий масштаб визначиться значним. Цілі мегапроектів, які являються складними для упорядкування множинами та мають до того ж і різні шляхи досягнення, виступають об’єктом дослідження. Предметом є способи виявлення структури відносної значущості цілей та вторинні до таких способів оцінювання способи оцінювання способів оцінювання. В ході дослідження у якості способу первинного оцінювання було використано метод парних порівнянь за шкалою Сааті, який вбачається одним з складових інструментів забезпечення методу попріоритетних видатків, а для визначення нечіткості суб’єктивних оцінок відносної значущості було виокремлено два вида причин виникнення розбіжностей у кінцевих значеннях згортки одних і тих же джерел оцінювання, – такі розбіжності обозначено загальною назвою когнітивних ризиків, а за двома складовими, які досліджено на одному й тому ж базовому масиві первинних оцінок, обозначені як абераційний ризик та консолідаційно-наведений ризик (можуть бути розбіжності зі значеннями референцій таких термінологічних утворень, які було їм надано у попередніх роботах). Виявлено та описано характерні особливості умов наявності абераційного та консолідаційно-наведеного рівней ризику, хоча самі рівні ризику не розраховано. Встановлено, що описана проблема мало вивчена і вимагає подальших досліджень і експериментів, для більш широкого вивчення всіх особливостей і можливостей подальшого розвитку теми вимірювання когнітивних ризиків, які є також вагомим чинником прийняття дієвих та результативних рішень.
Направления разрешения дилеммы утилитарности и эгалитарности кооперативных решений: разработка показателей эгалитарно-утилитарного синтеза оценок устойчивости коалиций
(СНУ ім. В. Даля, 2013) Кривуля, П. В.
Виділено один з перспективних напрямків вирішення дилеми утилітарності і егалітарності кооперативних рішень - розробку показників егалітарної-утилітарного синтезу. Задано рефлексивний критерій такого синтезу - оцінку стійкості коаліцій дії. Розглянуто можливість і доцільність використання коефіцієнта кучності в якості функції колективної корисності або функції колективного вибору; як егалітарних, так і таких, що суміщають властивості егалітарних і утилітарних функцій.
Переваги та недоліки використання індексу Лернера в оцінюванні галузевого рівня інтенсивності конкуренції на ринку транспортного машинобудування України.
(СНУ ім. В. Даля, 2023) Бурко, Я. В.; Кривуля, П. В.; Павлюченко, Т. І.
Розглянуто спроможність вирішення завдання оцінювання галузевого рівня інтенсивності конкуренції (на прикладі ринку транспортного машинобудування України) за допомогою індексу Лернера, – показника, який набув поширення у науковій літературі. Увагу до індексу Лернера привернуто через те, що його використання не потребує даних для за всіма підприємствами галузі, а достатньо лише даних окремого підприємства, яке знаходиться у фокусі уваги аналітика. Проведено аналіз теоретичних положень умов використання індексу Лернера та його змістовного навантаження, та наведено приклади його використання у тому вигляді, як це можливо виконати фахівцям підприємств, які вирішують завдання аналізу товарних ринків, зокрема щодо визначення рівня монополізації ринків, рівня інтенсивності конкуренції, рівня ринкової влади окремих учасників ринку. У ході такого аналізу визначено, що за будь яких умов рівня концентрації ринку неможна ототожнювати категорії «рівень монополізації ринку» та «рівень монопольної влади», та неможна вважати антонімами категорії «рівень монополізації ринку» та «рівень інтенсивності конкуренції», – така ситуація вимагає розвинутої системи показників оцінювання монополізації та інтенсивності конкуренції, які забезпечують оцінювання також і конкурентоспроможності окремого підприємства. Також встановлено, що показник індекс Лернера є занадто теоретизованим показником, використання якого унеможливлено відсутністю достатньої для такого розрахунку системи обліку на підприємствах. Крім того, не вироблено інтерпретаційної шкали для цього показника, що зумовлено також і труднощами його розрахунку. У роботі автори дійшли висновку, що побудова системи показників оцінювання монополізації та інтенсивності конкуренції задля забезпечення оцінювання конкурентоспроможності окремого підприємства має використовувати інші показників у якості індикаторів стану ринку. Для вибору таких індикаторів попередньо має бути розвинута термінологічна основа такого оцінювання, бо відсутність чітких визначень оцінюваних категорій, що характеризують аспекти динаміки й стану конкуренції на товарних ринках та є параметрами динаміки й стану конкуренції, стає вадою розробки та вибору показників оцінювання ступеню прояви таких параметрів.
Прагматичні тлумачення терміну «людський капітал» як системи зв’язків між складом інтерпретацій, складом асоційованих управлінських імперативів, складом контекстів економічної діяльності.
(СНУ ім. В. Даля, 2024) Бородавка, Н. Г.; Кривуля, П. В.
У статті продемонстровано, що у рамках загальної категорії «людський капітал» існують деякі його різновиди, які можуть мають отримати власні термінологічні позначення. У випадку однієї понятійної розбіжності пару підвидів людського капіталу запропоновано умовно іменуватимемо основним людським капіталом та фінансовим людським капіталом, залежно від того як визначено контекст використання: як виробничий, чи як відносницький. У іншому випадку понятійної розбіжності доречнішим здається виділення іншої пари підвидів людського капіталу, які можна було б умовно іменувати ЛК-потенціалом та ЛК-власністю, оскільки в деяких помітно різних контекстах використання категорії «людський капітал» вона зближується за значенням до різних родових категорій: то виступаючи більшою мірою представником категорії «потенціал», то виступаючи більшою мірою як «власність». Гіпотеза про необхідність ідентифікації умов в яких людський капітал набуває різних значень обґрунтована вже цими двома парами, оскільки показані чотири варіанти інтерпретацій загальної категорії, потреба виділення яких осмислена у зв’язку з різними контекстами її застосування, тобто має прагматичне підґрунтя. Такі різні значення припускають різні контексти використання категорії «людський капітал», тож і різні імперативи управлінської діяльності починають бути головуючими. Також слід зазначити, що і позначення мають бути різними для зручності використання термінології.
Рефлексивне відбиття категорії «ризик» у ієрархічній моделі як приклад концептуалізації оцінювання комунікаційного ризику та комунікаційного потенціалу управлінської команди.
(СНУ ім. В. Даля, 2023) Кривуля, П. В.; Сафонова, К. Я.
У роботі представлено вирішення актуального завдання концептуалізації оцінювання когнітивних та комунікаційних ризиків. Об’єктом дослідження є комунікаційні процеси в управлінських командах організацій та підприємств, яким притаманні характеристики проєктної діяльності з призначенням утворення управлінських продуктів. Предметом дослідження є концептуалізація оцінювання когнітивних та комунікаційних ризиків як складової оцінювання комунікаційного потенціалу як спроможності до інформаційно-аналітичного забезпечення прийняття рішень в управлінських командах організацій та підприємств. Мета роботи – подолання недостатності концептуалізації оцінювання когнітивних та комунікаційних ризиків, що виникають у комунікаційних процесах інформаційного забезпечення прийняття рішень в управлінських командах організацій та підприємств, яким притаманні характеристики проєктної діяльності з призначенням утворення управлінських продуктів. Завданням цієї частині дослідження стає розробка та подання рефлексивного прикладу побудови ієрархічну модель репрезентації утворення когнітивних та комунікаційних ризиків під час оцінювання ризиків у будь-якій управлінській команді. Актуальність такої мети та завдання зумовлено потребою розвитку теоретичних та методичних положень моделювання та оцінювання видів ризику, які до періоду становлення інформаційної економіки не мали великої актуальності, тому їх було досліджено замало, – це когнітивні та комунікаційні ризики. Визначено рівні виникнення когнітивно та комунікаційно наведених хиб у оцінюванні рівня ризику будь якого управлінського рішення, що є причинами зниження комунікаційного потенціалу управлінських команд організацій та підприємств. Розширено уявлення про рівні виникнення комунікаційно-наведених хиб як засаду оцінювання чинників зниження комунікаційного потенціалу; запропоновано ієрархічну модель (на прикладі категорії «ризик», але яка є концептуальним прототипом оцінювання будь якого когнітивного та комунікаційного ризику) впливу різних видів лінгвістичної невизначеності на оцінки ризиків та зменшення їх адекватності як інформаційно-аналітичного забезпечення за кроками обробки інформації у комунікаційному ланцюгу управлінських команд підприємства.
Розвиток інтегральних показників середньомісячної плати як елементу макроекономічної системи показників якості життя.
(СНУ ім. В. Даля, 2022) Кулаков, Є. В.; Кривуля, П. В.; Kulakov, E. V.; Krivulia, P. V.
Досліджено проблему актуальності розвитку інтегральних показників середньомісячної плати як елементу системи показників якості життя у країні за умов ринкової економіки, було проведено порівняльний аналіз існуючих моделей підрахунку середньої заробітної плати та наведено приклад можливого рішення проблеми нерелевантності використовуваних у моделях інтегральних показників. Було розглянуто теоретичну базу складання інтегральних показників, які можуть бути використані у вирішенні цієї проблеми, зіставлено думки вітчизняних та зарубіжних науковців за темою складання інтегральних показників у економіці, особливості їх використання та функціонування. Розглянуто можливість використання показників Лібіха та Шелфорда, що лімітують граничну ефективність інтегральних показників в цілому по економіці. У статті було розглянуто статистичну інформацію середньої заробітної плати в Україні за вересень 2021 року, представлено ілюстративний матеріал у табличній формі, на основі якого було проведено експеримент з використанням запропонованою методикою підрахунку заробітної плати, за яким було отримано результат дослідження та зроблено відповідні висновки. Запропоновано використання усіх існуючих методів підрахунку середньої заробітної плати на макрорівні у купі зі запропонованим автором методом, для порівняння отриманої інформації. Завданням наступних досліджень є перевірка гіпотези за даних Держстату з урахуванням частки населення регіонів, порівняння з існуючими методами. Сформульовано перспективні завдання: продовжити дослідження різниць інтервалів вибірки, як перекіс її в один із боків, для позначення сили скупченості бідного або багатого населення, яке має вплив на отримання інформації зі загальної вибірки; продовжити дослідження взаємозв’язку існуючих та запропонованої методики підрахунку середньої заробітної плати для їх уніфікації в один інтегральний показник, що зможе відобразити усю сутність вибірки. При цьому запропонований синтетичний показник не претендує бути альтернативою існуючим показникам і замінити їх, а стає похідною узагальненою оцінкою з універсальною назвою «середня заробітна плата» замість кількох показників з однаковою назвою, але різних за значеннями та змістом. Це має виключити використання в процесах професійної комунікації використання омонімічної назви і запобігти помилок комунікатів та утворення частини комунікаційно-наведених ризиків у використанні систем макроекономічних показників.
Розмежування фінансових та виробничих ризиків зменшення рентабельності й продуктивності та експериментальна демонстрація ризику керованих чинників на базі синтезу секондбест організаційних рішень у груповому виробництві.
(СНУ ім. В. Даля, 2024) Кривуля, П. В.; Сибіна, В. О.
Розвиток будь-якої організації залежить від його продуктивності. Через це підвищення продуктивності є пріоритетним завданням для підвищення ефективності підприємства. Однак, впровадження заходів несе за собою появу низки ризиків, які вникають внаслідок протиріч між параметрами організаційних рішень, кількість яких потенційно нескінченна. Таким чином невизначеність результативності стає у залежність не тільки від невизначеності некерованих чинників, а й від якості роботи з синтезом керованих чинників. Крім того сфери контролю чинників ризиків розподілено в апараті управління, через що класифікація ризиків та їх термінологічне закріплення мають кореспондуватися з розподілом обов’язків фахівців та керівників на підприємствах. Першим рівнем такого корегованого розмежування є визначення меж для дихотомії фінансових та виробничих ризиків. Предметом дослідження є ґенеза побічних ризиків організаційних рішень, тобто зміст та умови прояву протиріч різних за спрямуванням та параметрами впроваджуваних організаційних заходів, що спричиняють не тільки позитивні, а й негативні наслідки у системі оцінок продуктивності використовуваних на підприємстві ресурсів. Об’єктом дослідження є процес розробки, обґрунтування та реалізації заходів щодо підвищення продуктивності на підприємстві. Метою дослідження є виявлення управлінських дилем, які виникають в результаті впровадження організаційних заходів по підвищенню продуктивності, адже вони підвищують рівень ризику рішень. У роботі використано такі методи: системний аналіз та синтез у описі складу засобів та критеріїв підвищення продуктивності використання ресурсів підприємства, моделювання причинно-наслідкових зв’язків, методи спрямованого перебору варіантів порядку запуску деталей за «алгоритмом Петрова», вимірювання параметрів несинхронізованих потокових та перемінно-потокових ліній, аналіз протиріч між параметрами, теоретичний аналіз літератури за темою. Доцільно мати поняття ефективної множини рішень, адже її застосовують для вибору найефективнішого рішення, але для організаційних рішень це є більш складним завдання. Прийняття управлінських рішень з ефективної множини виявляє управлінські дилеми, проте не в повному обсязі, через відхилення інших рішень, що добре демонструє «алгоритм Петрова»: у ході дослідження проводилися зіставлення параметрів на прикладах групового виробництва. При зміні одного параметру організації виробництва треба слідкувати за змінами різних конфліктуючих показників результативності, які можуть виникнути внаслідок цього.
Розробка моделі ситуаційного аналізу та вибору KPI персоналу торговельного підприємства.
(СНУ ім. В. Даля, 2023) Невідома, К. О.; Кривуля, П. В.
Сучасний ріст значущості торгівлі для занятості населення України веде до зростання необхідності ефективного управління у цій галузі. При наявності великої кількості клієнтів, конкурентів та переповнення ринку товарів та послуг керівники мають вміти працювати з персоналом торгового підприємства. Це зумовлено тим, що робітники даної сфери мають відносно більший вплив на результати діяльності підприємства, тому що від праці персоналу залежить поведінка клієнтів та обсяг виторгу. Ці обставини зумовлюють необхідність у розробці та впровадженні достатньо різноманітної системи KPI в роботі торгових підприємств як постійного процесу. Об'єктом дослідження є діяльність торговельних працівників. Предметом дослідження є ситуаційні характеристики умов та методичні засади використання ключових показників ефективності діяльності торговельних працівників. Завданням дослідження стала розробка принципової моделі підбору, аналізу і позначення ключових показників ефективності роботи торговельних працівників взагалі. У роботі було досліджено поняття «ключові показники ефективності», розглянуто показники вимірювання праці персоналу. Також була запропонована кодифікація класів показників та працівників. Крім того, було запропоновано удосконалені класифікаційні ознаки видів KPI та працівників. Створено схему аналізу ситуацій складання ключових показників ефективності. Одним з узагальнюючих висновків роботи є твердження, що KPI визначають успішність діяльності підприємства у широкому сенсі та мають охоплювати різні аспекти цієї успішності (не тільки ефективність або навіть тільки економічну ефективність), але конкретні інтерпретації цієї успішності можуть мати значною мірою різні акцентуації у різних типових завданнях торговельного персоналу. Запропонована схема аналізу ситуації для складання ключових показників ефективності, де рекомендовані показники для конкретних оцінок та працівників, має отримати більш глибоку розробку. Має бути також враховано вплив результатів праці на інші показники діяльності підприємства – цю роботу поки що тільки розпочато. Тому конкретним отриманим результатом можна вважати тільки принципову схему ситуаційної моделі, яку складають поля з індексованим контекстом макроситуацій.
Роль інформатизації у виникненні, формуванні та сучасному розвитку мережевих підприємств.
(СНУ ім. В. Даля, 2024) Довбня, І. А.; Кривуля, П. В.
У роботі розглянуто гіпотезу наявності позитивних наслідків від покращення інформаційно-аналітичного забезпечення тільки у разі комплексної відповідності підприємств вимогам інформаційної економіки: і організаційної відповідності також. Зміни – позитивні чи такі, що сподівано мають бути позитивними – мають відбуватися комплексно, охоплюючи різні аспекти буття, та саме у таких формах, які є компліментарними одна одній. Але відбувається це часто спонтанно, як об’єктивний процес формування організаційних структур та інститутів, послідовно підштовхуючи наступні процеси змін,що відбувається навіть у сфері організаційного проектування, а не як планований процес проектування всіх пов’язаних аспектів. Об’єкт дослідження – процеси трансформації сучасного укладу поточної економічної формації взагалі та процеси формування, становлення та розвитку мережевих підприємств зокрема, і процеси, що спричиняють явища, що утворюють проблематику формування мережевих підприємств за умов інформатизації. Предметом дослідження є інформаційно-аналітичне забезпечення та когнітивні ризики, які виникають у процесі виконання інформаційно-аналітичної діяльності. Завданням роботи є встановлення впливу інформатизації на трансформацію організаційних форм, зокрема – формування та розвиток мережевих підприємств. Виконання такого завдання вмотивовано досягнення мети роботи, якою є удосконалення інформаційно-аналітичного забезпечення за умов інформатизації задля запобігань впливу когнітивних ризиків на якість прийняття рішень та виконання розподілених функцій. У роботі розглянуто вплив інформатизації на традиційні бізнесові інститути сучасної формації, трансформація яких визначається мережевим підходом організації діяльності підприємств та формуванням мережевих підприємств. За умов інформаційних перетворень визначено ядрову проблематику управління підприємствами мережевого типу – значні обсяги інформації і когнітивні ризики, що виникають під час аналітичної роботи. Виявлена ядрова проблематика стає основою подальшого дослідження шляхів можливого подолання впливу когнітивних спотворень, котрі виникають у процесі опанування інформації чи виконання інформаційної діяльності, за умови використання сучасних засобів концептуального моделювання, репрезентації та конкретизації складових інформаційної моделі об’єктів, спостереження яких є предметом інформаційно-аналітичного забезпечення.
Условия решения задачи отсроченного выбора варианта типового проекта на примере инвестиционного процесса торгового предприятия.
(СНУ ім. В. Даля, 2020) Кривуля, П. В.; Штапаук, С. С.
В работе представлено продолжение исследования условий решения одной из новых актуальных задач управления проектами — задачи отсроченного выбора альтернативных вариантов проекта. В качестве объекта исследования, для которого характерно и актуально решение такой задачи, представлен инвестиционный процесс на торговых предприятиях. Целевой функцией решения задачи выбора рационального момента отсроченного выбора одного из альтернативных вариантов типового проекта предлагается использовать оценку ожидаемого уровня риска связанных с таким выбором потерь. Возможность оптимизации, то есть наличие разнонаправленных тенденций изменения потерь, обеспечивает противоположность зависимости двух комплексов потерь от длительности отсрочки выбора: одни связаны с уменьшением риска ошибочных решений при увеличении отсрочки, а другие связаны с увеличением уровня ассоциированных затрат и нарушения прямоточного режима реализации одного из вариантов проекта (того, который в итоге будет предпочтён). Кроме того, показано что оптимизационная задача имеет определённую специфику, предопределённую характером скачкообразных изменений в ресурсном графике любого проекта, а потому существенно отличается от задач, имеющих аналитически заданную целевую функцию. Решение такой задачи скорее представляет разработку системы реперных точек, к которым должны тяготеть варианты решения выбора рационального срока отсрочки. Такая задача является вспомогательной в системе задач управления проектами, поэтому должна быть подчинена надзадачам, в которые интегрирована. Такая интеграция формирует целое множество вариантов её постановки, которые могут отличаться как целевой функцией, так и ограничениями и инструментами, то есть комплексами управляемых переменных. Дальнейшее исследование также требует решения нетривиальной научно-практической задачи составления целевой функции совокупного ожидаемого уровня риска потерь, связанных с отсроченным выбором альтернативных вариантов типовых проектов.
Хибні безпекознавчі сподівання від банківських новацій через подвійну їхню роль у збільшенні та зменшенні сили дії чинників ризику: сутність проблематики та її подолання шляхом утворення дихотомій ситуаційної діагностики.
(СНУ ім. В. Даля, 2024) Ватулін, В. М.; Кривуля, П. В.; Бурко, Я. В.; Коротун, І. О.
Дія чинників ризику багатоаспектна і проявляє себе у будь якій сфері економічної діяльності та стає на заваді усталеності розвитку підприємств, регіонів, країн, людства у цілому. Вирішення окремих проблем з подоланням дії чинників ризику наближає людство до усталення розвитку. У роботі розглянуто двобічний вплив удосконалення інструментів та методів зниження ризику на силу дії чинників ризику – з огляду на потреби української економіки та на комерційні критерії господарчої діяльності економічних акторів заходи щодо впливу на чиннику ризику можуть мати різне значення, а посилення апарату врахування зовнішніх чинників може посилювати силу дії внутрішніх чинників. Але попре таку подвійну роль у роботі запропоновано спрямовувати аналіз на виявлення умов, за яких одна з ролей превалює, - результати такого аналізу нададуть змогу утворювати дихотомії ситуаційної діагностики замість недостатньої як результат оцінювання констатації наявності як плюсів так і мінусів у окремих заходів, явищ, форм, інструментів, тощо. Конкретизуючи загальні висновки щодо подолання невизначеності подвійної ролі інструментів у збільшенні та зменшенні сили дії чинників ризику шляхом утворення дихотомій ситуаційної діагностики у роботі запропоновані такі дихотомічні пари: імітаційний бенчмаркінг та сортувально-адаптаційний бенчмаркінг, ризики порівняльної неадаптованості до сучасних умов дії економічного актора та ризики опанувальної неадаптивності економічного актора, кредитори-едифікатори та кредитори-анігілятори. Також у роботі запропоновано альтернативне визначення кредиту та зроблено ряд висновків щодо подвійної ролі новацій на посилення та послаблення чинників ризику; щодо потенційну можливість оптимізації рівня безпекознавчої озброєності економічних акторів; щодо декларативної та дійсної ролі заходів щодо посилення конкурентоспроможності економічних акторів; щодо проявів когнітивних ефектів, що спричиняють когнітивні ризики та використання понять у полі дослідження.
Інтерпретації фактичної диверсифікації інвестицій та бізнесу: процес чи стан, метод чи критерій.
(СНУ ім. В. Даля, 2023) Багратіоні, С. З.; Кривуля, П. В.; Бурко, Я. В.; Безбах, А. В.; Плєхова, Н. М.
Дослідження в області управління ризиками у глобальному бізнес-середовищі набуває важливості через зростання взаємозв'язків міжнародних ринків, через технологічний прогрес та через глобальні геополітичні зміни, які зазвичай мають форму військових дій. Підприємства стикаються з викликами політичних, економічних та соціальних турбуленцій, а також новими видами ризиків. Дослідження включає огляд різних теоретичних поглядів щодо сутності диверсифікації як стратегії зменшення негативного впливу та адаптації до змін, враховуючи конкуренцію та геополітичні фактори: як процес, як цільовий стан, як метод та критерій. У роботі обґрунтовано, що більш коректно не вважати диверсифікацію процесом, а певною метою та відповідним їй критерієм. В умовах сучасності керівники та підприємці як «власники ризику» активно приймають ризик, спираючись на стимул досягнення прибутку в інноваційному середовищі. Дослідження також аналізує економічні аспекти ризику та визначає, як підприємства можуть максимізувати ймовірність позитивних результатів при обмеженні негативного в контексті глобалізації та технологічного розвитку. Комбінований підхід до управління ризиками виявляється найбільш ефективним, сприяючи адаптації до змін у світовому бізнесі. Але такий підхід потребує дослідження похідної диверсифікації другого порядку: не просто вибору методу диверсифікації, а вибору портфелю окремих стратегій утворення портфелів. Також у роботі висунуто пропозицію розглядати метод резервування як одну зі складових множини методів диверсифікації, тобто запропоновано перспективний напрям дослідження резервів як елементів загального портфелю розподілу ресурсів підприємства. Раніше резервування та диверсифікація розглядались як самостійні методи зниження ризику. Таку пропозицію слід перевіряти як емпірично, так і з боку теоретичного обґрунтування нового критерію ефекту диверсифікації.

Browsing by Author "Кривуля, П. В."

Results Per Page

Sort Options