Актуальні проблеми права: теорія і практика № 2 (48) (2024)

Permanent URI for this collection

https://dspace.snu.edu.ua/handle/123456789/1826

Browse

Browsing Актуальні проблеми права: теорія і практика № 2 (48) (2024) by Subject "дистанційна робота"

Now showing 1 - 2 of 2
  • No Thumbnail Available
    Item
    Зміст трудового договору про дистанційну роботу.
    (СНУ ім. В. Даля, 2024) Севост’янов, С. С.
    У науковій роботі автором досліджено особливості змісту трудового договору про дистанційну роботу. Встановлено, що узгодження роботодавцем та працівником умов договору є важливим, оскільки дозволяє гарантувати як дотримання трудових прав дистанційного працівника, так і убезпечити роботодавця від небажаних витрат, повʼязаних з виробничим процесом. На підставі аналізу наукових досліджень та чинного законодавства визначено перелік обовʼязкових та додаткових умов трудового договору про дистанційну роботу. Встановлено, що чинне законодавство про працю частково визначає зміст трудового договору шляхом закріплення Типової форми трудового договору про дистанційну роботу. Водночас, чинний Кодекс законів про працю України (далі – КЗпП) містить перелік істотних умов трудового договору лише в умовах спрощеного режиму регулювання дистанційних трудових відносин. Автором досліджено особливості індивідуально-договірного регулювання дистанційних відносин, однією з яких є використання сторонами положень Типової форми трудового договору про дистанційну роботу, основним призначенням якої є спрощення процедури укладення та забезпечення балансу інтересів сторін трудового договору. З урахуванням загальних положень законодавства, які стосуються особливостей виконання дистанційної роботи, виокремлено обовʼязкові умови трудового договору про дистанційну працю, серед яких: 1) час початку роботи; 2) умова про трудову функцію; 3) місце роботи дистанційного працівника; 4) тривалість робочого часу і часу відпочинку; 5) права та обов’язки сторін трудового договору; 6) умови оплати праці; 7) умови про матеріально-технічне забезпечення; 8) охорона праці. Особливу увагу приділено умовам регулюванню робочого часу у трудовому договорі, які можуть передбачати гнучкий графік роботи, заснований на засадах саморегулювання режиму роботи та гарантування працівнику права на відключення. Автором досліджено питання здійснення роботодавцем цифрового моніторингу з метою обліку робочого часу дистанційного працівника. Наголошено на необхідності дотримання роботодавцем допустимих меж застосування сучасних технологій в у контексті дотримання прав дистанційного працівника. З урахуванням положень чинного законодавства до додаткових умов трудового договору про дистанційну роботу віднесено: умови щодо випробування, захист комерційної таємниці, доступ до якої дистанційний працівник отримав у ході виконання роботи, умови щодо надання додаткових пільг, поліпшення умов праці тощо.
  • No Thumbnail Available
    Item
    Особливості правового регулювання робочого часу та часу відпочинку працівників прокуратури України.
    (СНУ ім. В. Даля, 2024) Лашутін, С. О.
    Робочий час та час відпочинку є категоріями трудового права, ефективне правове регулювання яких спрямоване на забезпечення організованості робочого процесу, дотримання внутрішнього трудового розпорядку, забезпечення безперебійності роботи відповідного державного органу, організації, підприємства незалежно від форми власності. Саме тому висвітлення особливостей правового регулювання робочого часу та часу відпочинку працівників прокуратури України є важливим етапом у комплексному дослідженні єдності та диференціації трудових відносин працівників прокуратури України загалом. Метою статі є висвітлення єдності та диференціації правового регулювання робочого часу та часу відпочинку працівників прокуратури. У статті надано авторське розуміння змісту понять робочого часу та часу відпочинку працівників прокуратури. Проаналізовано чинне нормативно-правове регулювання проблематики робочого часу та часу відпочинку працівників прокуратури. Зроблено висновок про те, що проявом єдності у правовому регулюванні зазначеного питання є те, що при встановленні режимів робочого часу та надання часу відпочинку законодавець не допускає зниження закріплених у загальному законодавстві трудо-правових гарантій стосовно досліджуваного інституту, та відповідне правове регулювання відбувається в його межах. Поряд з тим, найбільш диференційованим є правове регулювання зазначеної проблематики для прокурорів та державних службовців. Законодавство визначає більш жорсткі вимоги до перебування на робочих місцях зазначених категорій осіб, поряд з тим, надає також і більш розширені гарантії у сфері часу відпочинку. Відзначено прогресивність положень щодо встановлення гнучкого графіку та дистанційної роботи для прокурорських працівників. Як підсумок автором зазначено, що проявом єдності у правовому регулюванні робочого часу та часу відпочинку є те, що при встановленні режимів робочого часу та надання часу відпочинку законодавець не допускає зниження закріплених у загальному законодавстві трудо-правових гарантій стосовно досліджуваного інституту, та відповідне правове регулювання відбувається в його межах. Поряд з тим, найбільш диференційованим є правове регулювання зазначеної проблематики для прокурорів та державних службовців. Законодавство визначає більш жорсткі вимоги до перебування на робочих місцях зазначених категорій осіб, поряд з тим, надає також і більш розширені гарантії у сфері часу відпочинку.