2024 рік
Permanent URI for this community
Browse
Browsing 2024 рік by Title
Now showing 1 - 7 of 7
Results Per Page
Sort Options
Item Важливість демократичного виховання українських дітей-біженців під час вимушеного перебування за кордоном.(СНУ ім. В. Даля, 2024) Козьменко, О. І.У статті досліджується важливість демократичного виховання українських дітей-біженців під час їхнього вимушеного перебування за кордоном, зокрема в Естонії. Аналізується значення демократичної освіти для інтеграції дітей у нове суспільство, захисту їхніх прав та свобод, розвитку самовизначення, самовираження, толерантності та відкритості до інших культур. Демократичне виховання сприяє формуванню у дітей розуміння та прийняття норм і цінностей нового середовища, а також надає їм інструменти для захисту особистих прав та свобод. Стаття показує значущість педагогів у підтримці демократичних цінностей. Визначається роль демократичного виховання у психологічній адаптації дітей-біженців до нових умов та підвищення їхньої самооцінки. Наводяться дані попередніх досліджень щодо соціально-психологічного стану українських дітей-біженців в Естонії. Результати цього дослідження базуються на опитуванні українських вчителів та дітей, що тимчасово перебувають в Естонії. Для цього було створено дві анкети з різними типами питань відповідно до мети дослідження, які дозволили оцінити ступінь важливості демократичного виховання для біженців. Висновки свідчать, що школярі зацікавлені у розвитку навичок конструктивного спілкування, збереження власної ідентичності та культурної спадщини, демократичній участі у суспільстві. Аналіз відповідей учителів показує розуміння важливості громадянського виховання та готовність брати участь у проєкті щодо формування необхідних знань та умінь. Загальні висновки демонструють, що демократична освіта сприяє формуванню активних членів суспільства та підготовці дітей до участі у відновленні України після війни.Item Вхідний аналіз показників якості освіти.(СНУ ім. В. Даля, 2024) Тимчук, В. М.З позиції забезпечення якості навчального процесу проаналізовано сучасний стан ОПП 201 «Агрономія» першого бакалаврського та другого магістерського рівнів. Порівняльний аналіз вхідних даних продемонстрував загальну спрямованість обох рівнів на вирішення комплексних завдань. Стейкхолдери та викладачі визначають 45,5% загальних компетентностей (ЗК) на рівні бакалаврату як функціональні та 33,3% на рівні магістратури. За спеціальними компетентностями (СК) 66,6% є функціональними на рівні бакалаврату та 50,0% – на рівні магістратури. За програмними результатами навчання (ПРН) частка функціональних коипетентностей на бакалавраті становить 43,8 % та 30,7 % – на магістратурі. За формами контролю якості навчання на бакалавраті заліки становлять 47,3%, а іспити – 52,7%. Контроль якості через бакалаврські іспити охоплює 50,5% кредитів та 49,5% – через заліки. В системі контролю якості на рівні магістрів через іспити охоплюється 48,1% кредитів, а через заліки – 51,9% кредитів. Стосовно вибіркових дисциплін виділено значне коло питань, які необхідно вирішувати та оптимізувати у форматі системного підходу. Аналіз співвідношення компетентностей (ЗК та СК) і програмових результатів навчання (ПРН) обов’язкових предметів (ОК) першого бакалаврського рівня продемонстрував відсутність прояву наскрізної координації. Натомість, на другому магістерському рівні отримано підтвердження практичної значущості методичних прийомів наскрізного узгодження навіть на рівні ручного керування. За рахунок проведеного аналізу підібрано модельні алгоритми, які сприяють підвищенню ефективності статистичного моніторингу та якості навчального процесу.Item Кваліфікаційні рамки європейського простору вищої освіти.(СНУ ім. В. Даля, 2024) Рашидов, С. Ф.; Роганова, М. В.; Рашидова, С. С.В статті надана характеристика, розкрито значення та цілі кваліфікаційних рамок Європейського простору вищої освіти. Зазначено, що формування Європейського простору вищої освіти ґрунтується на розробці сумісної і зрозумілої системи структур ступенів на європейському рівні, яка сприяла б розвитку мобільності, прозорості та визнанню кваліфікацій у вищій освіті між країнами. Дискусії з цього питання призвели до створення загальних європейських кваліфікаційних рамок (структури кваліфікацій). Усі країни, що беруть участь у Болонському процесі, взяли зобов'язання створити національні рамки кваліфікацій, сумісні з європейськими рамками. Національні заклади вищої освіти мають забезпечити відповідність навчальних програм стандартам, зазначеним у національній та європейській рамках кваліфікацій. Акцентовано, що універсальної системи кваліфікацій̆ не існує. Але за допомогою Європейської рамки кваліфікацій держави можуть порівнювати кваліфікації̈ та заохочувати до навчання. З метою реалізації взятих на себе міжнародних зобов'язань Україна розробила власну Національну рамку кваліфікацій̆ і створила Національне агентство кваліфікацій̆. Європейською Комісією в січні 2023 року надані рекомендації щодо посилення української Національної рамки кваліфікацій̆ і зміцнення її зв'язку з Європейською рамкою кваліфікацій̆.Item Методологічні аспекти дослідження духовності.(СНУ ім. В. Даля, 2024) Чурсін, М. М.; Шевченко, Г. П.; Антоненко, Т. Л.В статті розглядається поняття духовності, яке залишається актуальним, попри прогрес технологій, зокрема інформаційних. Вивченню цього поняття може сприяти поява низки нових пізнавальних засобів у науці, зокрема, кібернетики, теорії систем, теорії комунікацій, синергетики і навіть теорії інформації у її класичних і семантичних концепціях. Виділяються кілька напрямів (і відповідних методів) у дослідженні духовності, пов'язаних, зокрема, з поступовим переходом у розумінні духовності від віри в Бога до примату «всесвітньої Свідомості», до раціональної свідомості, до інтелекту; із утвердженням інтелекту як властивості всього людства чи певної групи людей; з редукціонізмом, прагненням уявити феномени свідомості й духовності як щаблі еволюції мозку людини, біологічних і хімічних основ поведінки, які є й у примітивних видів, навіть вивести їх із властивостей елементарних частинок і закономірностей мікросвіту, тобто формування фізичного фундаменту духовності. Специфічною проблемою у цьому виступає узагальнення результатів вивчення духовності методами різних наук та формування загального її розуміння. Доводиться, що прагнення до редукції, формалізації, наукової строгості та однозначності в перерахованих напрямах не призводить до розкриття поняття духовності: уточнення механізмів її досягнення (аж до молекулярних, комунікаційних, програмних системних моделей) супроводжується втратою інтуїтивно сприйманої сутності духовності. Наголошується на перспективності інформаційного підходу у дослідженні духовності з урахуванням її нематеріальної природи. Об'єктивні проблеми формування узагальнення результатів у дослідженні духовності знаходять пояснення у межах концепції ієрархії контекстів, представленої Г. Бейтсоном. Виходячи з неї, відносини між повідомленням та його контекстом мають не логічну, а комунікативну природу. Звідси сутність духовності може бути розкрито шляхом редукції.Item Теоретичні засади духовних цінностей студентської молоді.(СНУ ім. В. Даля, 2024) Сідаш, Н. С.Дана стаття досліджує поняття духовності в контексті можливостей виховання цінностей у студентів. Досліджується розуміння духовності як постійного набору цінностей, що мають важливе значення для розвитку особистості. Автор стверджує, що виховання духовності є важливим завданням освіти, оскільки сприяє розвитку найтонших духовних якостей, що впливають на цивілізаційні цінності. Дослідники відмічають високий рівень сприйняття цінностей духовного розвитку серед студентів, проте багато навчальних закладів не зосереджуються на підтримці цього розвитку. У практиці освіти, відповідно до доктрини добра, зруйнування цінностей спричиняє втрату органічної єдності людських асоціацій. Таким чином, виховання духовності та морального сумління є фундаментальним завданням педагогів. В статті стверджується, що освіта також має сприяти індивідуальному зростанню та розвитку унікальної свідомості особистості. Демократичне суспільство визнає, що освіта повинна сприяти індивідуальному розвитку, тому виховання духовності та естетичної чутливості має важливе значення. Цей процес охоплює різні способи самовираження, такі як література, поезія, музика, мистецтво, що формують цілісний підхід до дійсності та впливають на свідомість та інтелект особистості. Висновок базується на дослідженнях, які показують важливість духовності та їх вплив на розвиток особистості. Актуальність даної теми підкреслюється тим, що багато навчальних закладів не вирішують цю проблему та не сприяють розвитку духовності своїх студентів. Отже, пропонуються додаткові заходи для підтримки духовного розвитку студентів, такі як фінансування дослідницьких програм та створення спеціалізованих програм, спрямованих на виховання духовності.Item Формування культури діалогічної взаємодії у студентів педагогічних спеціальностей як умова їхнього професіоналізму.(СНУ ім. В. Даля, 2024) Рашидова, С. С.; Солянік, А. Е.У статті визначені поняття діалогу, культури діалогічної взаємодії суб’єктів навчального процесу, обґрунтована актуальність проблеми розвитку культури діалогічної взаємодії у майбутніх викладачів, які нині є студентами педагогічних спеціальностей. Дослідження показують, що сучасна модернізована система освіти вимагає від них не лише міцної теоретичної бази знань, а й вміння ефективно взаємодіяти, формувати стійкі міжособистісні відносини та продуктивну професійну взаємодію. Проведене анкетування підтвердило необхідність формування культури взаємодії, інтерес студентів та викладачів до діалогу, потребу в удосконаленні діалогічної взаємодії в освітньому процесі вишу та в позааудиторній діяльності. Для покращення реального стану рівня культури діалогічної взаємодії та з метою продуктивної, ефективної взаємодії в процесі професійного становлення і зростання педагогам пропонується використовувати інтерактивні методи навчання та збільшити роль методик фасилітації в освітньому процесі, що допоможе підвищити інтерес і мотивацію студентів до навчання та розвинути практичні навички і компетентності організатора, комунікатора, фасилітатора тощо, необхідні для подальшої професійної діяльності в якості педагога.Item Ціннісна освіта як основа життєдіяльності особистості.(СНУ ім. В. Даля, 2024) Сідаш, Н. С.Дана стаття представляє дослідження впливу ціннісної освіти на виховання студентської молоді. У статті розглядається проблема цінностей у сучасному світі та їх зв’язок з важливими науковими та практичними завданнями. Автор відзначає зміни в політичній, економічній та соціальній сферах, що пояснюються феноменом глобалізації, і зазначає, що цінності починають змінюватися. На основі даних Всесвітнього дослідження цінностей показано, що цінності не зближуються, а відмінності між розвиненими країнами та країнами, що розвиваються, збільшуються. Автор аналізує теорію цінностей Ш. Шварца, який виділив 10 основних цінностей, що характеризують систему цінностей у різних культурах. Зазначено, що цінності організовані в систему відповідно до біологічних потреб, потреби в соціальній взаємодії і потреби у виживанні та благополуччі. Акцент робиться на тому факті, що цінності впливають на рішення, ставлення та поведінку людей. Автор акцентує увагу на освіті особистості, яка має бути не лише когнітивною, але й культурною, духовною та ціннісною. Автор відзначає, що виховання характеру є важливою основою виховання підростаючого покоління. У статті також розглядається практична сторона питання – які цінності необхідно включати в освіту вищих навчальних закладів, щоб підготувати молодь до складнощів сучасного світу. На завершення автор підбиває підсумки та пропонує подальші шляхи досліджень у цьому напрямі, наголошуючи на важливості духовно-культурного розвитку людини у сучасному глобалізованому суспільстві.