Актуальні проблеми права: теорія і практика

Permanent URI for this community

https://dspace.snu.edu.ua/handle/123456789/26

ISSN 2218-5461 (print), 2412-4397 (online).
Збріник наукових праць "Актуальні проблеми права: теорія і практика" заснований у 2000 році.
Періодичність: 2 рази на рік.
Мова журналу: українська, англійська.
Офіційний сайт: https://journals.snu.edu.ua/index.php/app/index

Browse

Now showing 1 - 20 of 71

Prima facie докази у практиці ЄСПЛ.
(СНУ ім. В. Даля, 2020) Скупінський, О. В.; Гніденко, В. І.
У статті досліджено питання доказування у структурі рішень Європейського суду з прав людини. Зокрема, основну увагу приділено використанню обставини «prima facie» через призму рішень Європейського суду з прав людини, які ілюструють можливі ситуації у яких доречно користуватися даною обставиною. Використання обставини «prima facie» безпосередньо пов’язане з покладенням тягаря доведення зі сторони позивача на сторону відповідача. Увага до інституту доказування з урахуванням обставини «prima facie» пов'язане з тією фундаментальною роллю, яку вона продовжує грати в міжнародному правосудді, така практика Європейського суду з прав людини направлена на справедливу організацію судової системи, коли законодавчо регламентовані і дотримувані на практиці гарантії пропорційні законним очікуванням суспільства.
Адміністративна відповідальність як елемент службово-трудових відносин командувача Національної гвардії України.
(СНУ ім. В. Даля, 2022) Назимко, О. В.; Пискун, О. В.
У статті розкрито особливості адміністративної відповідальності в діяльності командувача Національної гвардії України. Встановлено, що адміністративна відповідальність виступає у якості комплексного правового механізму реагування держави на різноманітні прояви адміністративної протиправної поведінки. Зроблено висновок про тісний зв'язок адміністративної та дисциплінарної відповідальності військовослужбовців НГУ, на підставі порівняльно-правового аналізу статті 15 КУпАП та Дисциплінарного статуту ЗС України. Визначено поняття грубого дисциплінарного проступку, як умисної дії або бездіяльності військовослужбовця, вчиненого всупереч принципам і завданням Збройних Сил України та інших військових формувань із правоохоронними функціями, наслідком якої стало заподіяння істотної шкоди особі, суспільству або державі, а рівно посягання на організацію управління Національної гвардії України. Запропоновано доповнити Порядок проведення службових розслідувань у Національній гвардії України кваліфікуючими ознаками грубого дисциплінарного проступку, вчиненого військовослужбовцем, до числа яких мають бути віднесені: можливість застосування до правопорушника двох і більше видів юридичної відповідальності; вчинення дисциплінарного проступку керівником органу військового управління; вчинення дисциплінарного проступку під час несення служби в наряді; вчинення дисциплінарного проступку двома і більше військовослужбовцями; дисциплінарний проступок, пов'язаний із неправомірним застосуванням військовослужбовцем НГУ фізичної сили, спеціальних засобів або вогнепальної зброї.
Актуальні проблеми права: теорія і практика № 2 (46). – 2023.
(СНУ ім. В. Даля, 2023)
Актуальні проблеми права: теорія і практика : зб. наук. праць. – 2021. – № 1 (41).
(СНУ ім. В. Даля, 2021)
Актуальні проблеми права: теорія і практика : зб. наук. праць. – 2021. – № 2 (42).
(СНУ ім. В. Даля, 2021)
Актуальні проблеми права: теорія і практика : збірник наукових праць. – 2024. – № 2 (48)
(СНУ ім. В. Даля, 2024)
Актуальні проблеми права: теорія і практика № 1 (47). – 2024.
(СНУ ім. В. Даля, 2024)
Актуальні проблеми права: теорія і практика №29
(СНУ ім. В. Даля, 2014)
Аналіз ефективності впровадження механізмів правового регулювання та забезпечення ґендерної політики в Україні на сучасному етапі.
(СНУ ім. В. Даля, 2020) Татаренко, Г. В.; Колесник, В. Е.; Tatarenko, H. V.; Kolesnyk, V. E.
Актуальність обраної теми є очевидною, тому що ґендерна рівність є однією з умов забезпечення суспільного розвитку. Перед суспільством постають нові виклики та можливості, які необхідно використовувати для подальшого розвитку. Ґендерна політика є одним із пріоритетів державної внутрішньої політики, яка направлена на покращення життя людей. Дослідження цього питання обумовлене необхідністю впровадження державної ґендерної політики як важливої умови розвитку демократичного суспільства і становлення ґендерної рівності, де кожному громадянину забезпечується рівний доступ до інформації та знань, розширенню можливостей реалізації власного потенціалу, що сприяє суспільному і особистісному розвиткові, підвищенню якості життя та створює умови для відкритого і прозорого державного управління. Метою дослідження є: здійснити теоретичний аналіз поняття «ґендер»; проаналізувати засади та механізми формування державної ґендерної політики; надати правову оцінку здійснення та закріплення ґендерної політики в Україні; проаналізувати стан державної ґендерної політики в Україні на місцевому та регіональному рівнях; охарактеризувати існуючі правові проблеми розвитку та впровадження ґендерної політики в Україні; розробити пропозиції щодо вдосконалення правового забезпечення ґендерної політики на сучасному етапі.
Аналіз обмеження права вільного пересування жителів ОРДЛО: відповідальність за незаконний перетин державного кордону та судова практика оскарження рішень.
(СНУ ім. В. Даля, 2022) Савочка, К. С.; Котова, Л. В.; Savochka, K.; Kotova, L. V.
У статті, на основі аналізу наукових поглядів вчених досліджено поняття «право вільного пересування», з’ясовано сутність та особливості відображення стану обмеження цього права, розроблено пропозиції та рекомендації щодо механізмів вирішення проблеми обмеження права вільного пересування на національному рівні.
Аналіз сучасного етапу реформи децентралізації в умовах воєнного стану: проблеми та виклики для України.
(СНУ ім. В. Даля, 2024) Руденко, М. В.
У статті проаналізовано та надано характеристику проблемним питанням здійснення реформи децентралізації в Україні під час воєнного стану. Наведена класифікація та здійснене узагальнення проблем які виникли на сучасному етапі децентралізації. Зазначено, що важливою політико-правовою проблемою є відсутність відповідності проміжних результатів децентралізації запланованим. Доведено, що під час здійснення децентралізації територіальні громади зіштовхнулись із проблемою забезпечення населення якісними соціальними послугами, а також зі зниженням доступності для певних регіонів медичних й освітніх послуг, зокрема, тих, які здійснюються через центри надання адміністративних послуг. Підкреслено, що фінансово-бюджетна сфера також має проблеми, що пов’язані з відсутністю відповідальності органів місцевого самоврядування та їхніх посадових осіб за некомпетентне розпорядження коштами місцевого бюджету. Звернено увагу на існування нерівномірного розподілу фінансових можливостей об’єднаних територіальних громад в розрізі того, що під час збільшення повноважень органів місцевого самоврядування зростає рівень можливих порушень принципу законності прийнятими рішеннями. У статті зазначено, що наразі особливої актуальності набувають проблеми, які випливають у результаті запровадження правового режиму воєнного стану та нових завдань, які з’явились у територіальних громад. Зроблено висновок, що під час дії воєнного стану органи місцевого самоврядування мають значну нестачу власних бюджетних надходжень задля виконання покладених на них повноважень і функцій в соціальній сфері, а також сфері забезпечення потреб оборони країни, відновлення та відбудови територій, надання допомоги внутрішньо переміщеним особам тощо.
Взаємодія між захистом прав людини та міжнародним правом у контексті воєнних злочинів.
(СНУ ім. В. Даля, 2024) Степченко, Д. О.; Жолудєва, В. І.; Stepchenko, D.; Zholudieva, V.
У статті досліджується взаємодія між міжнародним правом та захистом прав людини в контексті воєнних злочинів. Розглядаються історичні передумови, еволюція міжнародного права та захисту прав людини, а також приклади їхньої взаємодії під час воєнних конфліктів. Аналізуються поточні виклики, такі як фрагментація правової бази, суперечливі вимоги між міжнародним правом та правами людини, а також випадки, коли рівень захисту в одній сфері може бути нижчим, ніж в іншій. Представлені тематичні дослідження, включаючи детальний аналіз нещодавніх справ про воєнні злочини та вивчення застосування міжнародного права у цих випадках. Аналізуються перспективи розвитку, включаючи потенціал зближення міжнародного права та захисту прав людини і майбутні наслідки для захисту осіб під час збройних конфліктів. Підсумовуються основні висновки та пропозиції щодо покращення захисту прав людини у контексті воєнних злочинів.
Вплив децентралізації на відбудову критично важливої та соціальної інфраструктури.
(СНУ ім. В. Даля, 2024) Гриценко, Г. М.
Дане дослідження розглядає участь органів місцевого самоврядування у післявоєнний відбудові зруйнованої критично важливої та соціальної інфраструктури країни. Розглянута адміністративна реформа децентралізації державного управління та її вплив на будівельну галузь. Проведено аналіз повноважень органів місцевого самоврядування у будівельний галузі у процесі проведення реформи децентралізації державного управління у нашої країні. Зазначена необхідність подальшого внесення змін до законодавства для усунення прогалин які виникли при розподілу функцій контролю та нагляду у будівельний галузі. Підкреслена головна роль органів місцевого самоврядування у післявоєнний відбудові критичної та соціальної інфраструктури країни для нормального існування та розвитку суспільства з урахуванням публічних і приватних потреб територіальних громад. У процесі дослідження встановлено, що на останнє впливає не тільки пошкодження та зруйнування в ході бойових дій критично важливої та соціальної інфраструктури, але також внутрішні переміщені особи та переміщений бізнес, які також потребують будівництво додаткових житлових та виробничих площ.
Гриценко Г. М., Солодченко С. В. Дінамика нагляду(контролю) регулювання господарської діяльності з боку державних органів. Актуальні проблеми права: теорія і практика. 2023. №1 (45). С. 41-54.
(СНУ ім. В. Даля, 2023)
У статті досліджено аналіз діючого законодавства відносно здійснення нагляду (контролю) з боку державних органів та органів місцевого самоврядування за господарською діяльністю. Проаналізована динаміка внесення змін з законодавство про здійснення нагляду (контролю) з боку органів державної влади в період воєнного стану в державі, враховуючи законодавство ЄС з даної тематики. Зазначені проблеми пов’язані із практичною реалізацією нагляду (контролю) органів державної влади і місцевого самоврядування за господарською діяльністю. Визначено що, необхідною умовою для сталого розвитку економіки держави потрібен нагляд (контроль) при регулюванні господарської діяльності (незалежно від обставин при яких проводиться господарська діяльність). Доведена необхідність функціонування інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю)за господарською діяльністю, як елемент захисту порушених прав та інтересів суб’єктів господарювання від діяльності контролюючих органів.
Децентралізація у світлі євроінтерації: досвід окремих країнах Європи для України.
(СНУ ім. В. Даля, 2024) Нестерович, В. Ф.; Антоненко, М. І.
Статтю присвячено висвітленню досвіду деяких країн-членів Європейського союзу у сфері проведення реформ децентралізації. У світлі інтеграції України до Європейського Союзу, тема децентралізації набуває особливої актуальності, адже успішне впровадження цієї реформи є однією з ключових умов для гармонізації українського законодавства та управлінської системи з європейськими стандартами. У дослідженні аналізується досвід децентралізації в чотирьох країнах Європи: Італії, Іспанії, Польщі та Франції. Італія представлена як приклад країни, де регіональна автономія є важливим елементом державного устрою. Здійснення реформ децентралізації у цій країні було спрямоване на посилення ролі регіонів у прийнятті рішень, що, однак, призвело до певної нерівномірності в розвитку різних регіонів. Іспанія, зі своєю унікальною системою автономних спільнот, ілюструє, як децентралізація може бути інструментом для збереження національної єдності, незважаючи на наявність значних регіональних відмінностей та сепаратистських тенденцій. Польща, яка пройшла через масштабні реформи після 1989 року, є зразком країни, яка успішно інтегрувала децентралізацію у свою політичну систему. Польський досвід показує, як радикальні зміни у державному управлінні можуть сприяти економічному зростанню та зміцненню демократичних інститутів. Франція, на відміну від Польщі, демонструє поступовий підхід до децентралізації, орієнтований на збереження централізованого управління з одночасним збільшенням повноважень місцевих органів влади. Це дозволяє Франції підтримувати баланс між централізацією та децентралізацією, забезпечуючи стабільність і ефективність державного управління. Аналізуючи ці приклади, автори статті роблять висновок про те, що досвід європейських країн може бути корисним для України в контексті її євроінтеграційних прагнень. Зокрема, підкреслюється необхідність врахування українських національних особливостей при адаптації європейських моделей децентралізації. Автори вважають, що Україні необхідно врахувати досвід країн Європи та створити підстави для вдосконалення процесу децентралізації в Україні, зокрема щодо зміцнення фінансової спроможності місцевих громад, розширення їхніх повноважень та покращення механізмів контролю і підзвітності. Стаття також акцентує увагу на важливості забезпечення збалансованого підходу до децентралізації, що дозволить уникнути загроз територіальної цілісності та національної єдності України.
Деякі аспекти правового регулювання трудових відносин під впливом процесів цифровізації.
(СНУ ім. В. Даля, 2024) Котлярова, І. Ю.; Kotliarova, I. Yu.
У статті з'ясовано, що динаміка цифрової трансформації становить складну, глибоку та многогранну задачу, яка впливає на різні сфери суспільства, у тому числі на регулювання трудових відносин. Цей процес, у свою чергу, впливає й на регулювання трудових відносин, шляхом перетворення традиційних форм організації праці за допомогою інформаційних технологій. Зазначено, що введення електронних трудових книжок є одним із позитивних наслідків цифровізації, що сприяє полегшенню обліку трудової діяльності працівників. Додатково відзначено, що впровадження дистанційної форми організації роботи має ряд переваг, таких як швидкий доступ до праці, полегшення працевлаштування осіб з особливими потребами та інших соціальних груп, а також забезпечення часової та просторової гнучкості. Вказується, що серед перспективних напрямів цифровізації у сфері трудових відносин можна визначити запровадження віддаленої (електронної) професійної атестації працівників. У той же час, наявні ризики, пов'язані з можливим негативним впливом комп'ютерної техніки на здоров'я працівників, що вимагає врегулювання робочого режиму та забезпечення балансу між працею та відпочинком. Вказується також на ризики незаконного втручання в особисте та сімейне життя працівника, що вимагає встановлення певних принципів на правових норм, зокрема, щодо захисту персональних даних працівника.
Деякі питання дії присяги при зупиненні права на заняття адвокатською діяльністю.
(СНУ ім. В. Даля, 2023) Гриценко, Г. М.; Беспалов, М. О.; Hrytsenko, H.; Bespalov, M.
У статті проаналізовано сучасне законодавство та судова практика відносно зупинення права на заняття адвокатською діяльністю через несумісність з діяльністю адвоката та можливості перебування адвоката під дією двох присяг. При розгляді встановлено деякі прогалини законодавства, які через відсутність конкретизації ряду норм дозволяють трактувати його двояко. Потрібно розглянути можливість внесення до законодавства змін щодо: визначення спроможності отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката України деякими категоріями осіб, чиї професії є несумісними з діяльністю адвоката; уніфікації визначення поняття «адвокат, який зупинив адвокатську діяльність»; дії присяги адвоката України у період зупинення адвокатом адвокатської діяльності.
Дистанційна зайнятість: зарубіжний досвід та перспективи правового регулювання в Україні.
(СНУ ім. В. Даля, 2024) Івчук, Ю. Ю.
У науковій статті автором досліджено досвід правового регулювання дистанційної праці у Великій Британії, Франції та інших зарубіжних країнах. Висвітлено окремі проблемні питання правого регулювання дистанційної зайнятості в України та запропоновано шляхи їх вирішення. З урахування сучасних наукових підходів до визначення дистанційної праці автором охарактеризовано основні особливості дистанційної праці, які відрізняють її від традиційної форми організації праці, зокрема: місцезнаходження робочого місця дистанційного працівника за межами приміщенням роботодавця; використання інформаційно-комунікаційних технологій, наприклад, за допомогою мережі Інтернет; розподіл робочого часу дистанційного працівника на власний розсуд з можливістю врахування особистих потреб; використання роботодавцем спеціальних засобів моніторингу продуктивності праці та обліку робочого часу; забезпечення гнучкості виробничого процесу та ін. На підставі аналізу законодавства зарубіжних країн виокремлено актуальні питання виконання дистанційної роботи, нормативне врегулювання яких є перспективним у тому числі і для України, серед яких: організація безпечних умов праці на робочому місці дистанційного працівника; врахування думки роботодавця або працівника щодо переходу на дистанційну форму роботи; забезпечення балансу між роботою та приватним життям дистанційного працівника; залучення іноземних працівників до дистанційної роботи та ін. Автором виокремлено проблемні аспекти реалізації трудових прав та обов’язків учасників дистанційних трудових відносин, які потребують правового регулювання у вітчизняному трудовому законодавстві, зокрема, процедура переведення працівників з дистанційної роботи на традиційну; межі застосування роботодавцем електронних технологій для обліку робочого часу дистанційного працівника з метою недопущення втручання у приватне життя; безпека праці на робочому місці; залучення до дистанційної роботи іноземних працівників; механізм застосування до роботодавців санкцій у разі втручання у особистий неробочий час працівника. З урахуванням зарубіжного досвіду та на підставі аналізу чинного Кодексу законів про працю України запропоновано закріпити у ст. 602 КЗпП України: 1) обов’язкову оцінку роботодавцем та майбутнім працівником безпечності робочого місця та технічного обладнання перед укладенням трудового договору; 2) механізм документального оформлення переходу до традиційної форми організації праці з визначенням спеціального строку повідомлення працівника про зміни в організації праці; 3) етичні засади здійснення контролю за працівниками, а також обов’язок дотримання цих засад з боку роботодавця.
Диференціація кадрового забезпечення праці нотаріусів в Україні.
(СНУ ім. В. Даля, 2024) Меркулов, П. Ю.
У статті здійснено детальний розгляд правовідносин, які стосуються питання кадрового забезпечення праці нотаріусів. Зроблено висновок про те, що кадрове забезпечення нотаріусів передбачає особливий порядок здійснення підбору кадрів, їх розстановку та характеризується підвищеними кваліфікаційними вимогами до роботи нотаріусом, як з точки зору професійності, так і людяності та моральності. У статті надано власне розуміння поняття «кадрове забезпечення нотаріусів в Україні», наголошено на її важливості та вчасності формування. В рамках дослідження охарактеризовано основні нормативно-правові акти у вказаній сфері. Особливу увагу приділено порядку здійснення власне кадрового підбору осіб для роботи нотаріусами та на основі цього здійснено виділення основних особливостей, серед яких названо: 1) чітке визначення кола суб’єктів, які за своїм адміністративно-правовим статусом можуть реалізувати своє право на отримання свідоцтва на зайняття нотаріальною діяльністю; 2) професійний добір здійснюється у чіткій відповідності до прийнятих у сфері нотаріальної діяльності нормативно-правових актів, які деталізують аспекти не тільки допуску до професії нотаріуса, а й чітко регламентують здійснення кадрового добору до системи нотаріату; 3) встановлення особливих умов для отримання права на складення кваліфікаційного іспиту та отримання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю; 4) підставою для призначення на посаду державного нотаріуса або для реєстрації приватної нотаріальної діяльності є отримання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю; 5) кадрове забезпечення нотаріусів здійснюється у відповідності до конкретного нотаріального округу; 6) диференціації праці державного та приватного нотаріуса та забезпечення їх діяльності, в тому числі й через здійснення кадрового добору для роботи в нотаріальних конторах; 7) встановлений особливий порядок підтвердження кваліфікації особою, яка не здійснювала приватну нотаріальну діяльність; 8) при формуванні кадрового забезпечення нотаріусів також варто окрему увагу звертати не тільки на професійні вимоги до нотаріуса, а й на моральні; 9) встановлення особливих особистісних вимог до кадрового забезпечення нотаріусів та, так званого дрес-коду нотаріуса у взаємовідносинах із фізичними та юридичними особами, які звертаються за вчиненням нотаріальних дій.
До визначення правової природи поняття «спеціальний режим» у сфері господарювання.
(СНУ ім. В. Даля, 2022) Сєрєбряк, С.; Sieriebriak, S.
Стаття присвячена проблематиці визначення сутності категорії «спеціальний режим господарювання». В умовах воєнного стану ця категорія потребує якісного перегляду та внесення відповідних змін до законодавства. На підставі аналізу господарського законодавства, праць українських дослідників – спеціалістів у зазначеній сфері, фактичного становища суб’єктів господарювання в умовах воєнного стану, а також кореляції ефективності роботи національної економічної системи із здобутками в оборонній сфері зроблено висновки про необхідність перегляду понятійного апарату господарського права. Визначено, що розкриттю для розкриття змісту поняття «спеціальний режим господарювання» сприяє чітке розуміння сутності, основних ознак та видів правових режимів як загальнотеоретичної категорії. Наголошується, що поняття «правовий режим» є однією з базових термінів більшості галузей національного законодавства. Виявляються вади нормативно-правового регулювання в українському законодавстві: відсутні визначення основних понять та їх закріплення на законодавчому рівні (зокрема, й поняття «спеціальний режим господарювання» не закріплено в Господарському кодексі України), відсутні критерії віднесення тих чи інших правил ведення господарської діяльності до спеціальних правових режимів, потребують перегляду й види спеціальних режимів господарювання, а також критерії їх класифікації. З цих позицій автором пропонується власне визначення поняття «спеціальний правовий режим господарювання», а також його специфічні характеристики. Запропоновано внесення змін до законодавства у цій сфері.

Browse

Browsing Актуальні проблеми права: теорія і практика by Title

Results Per Page

Sort Options