Актуальні проблеми права: теорія і практика № 1 (43) (2022)
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Item Окремі питання удосконалення системи законодавства у сфері захисту авторських прав у мережі інтернет.(СНУ ім. В. Даля, 2022) Холошанова, М. І.; Гніденко, В. І.; Kholoshanova, M. І.; Hnidenko, V. I.У статті здійснено комплексне дослідження сутності та сучасного стану нормативно-правового регулювання захисту авторських прав в мережі Інтернет, а також розробці на основі цих досліджень пропозицій щодо удосконалення системи законодавства у сфері захисту авторських прав у мережі Інтернет. Отримані висновки та пропозиції можуть бути використані для підвищення якості правової охорони авторського права та для покращення ефективності державної політики у цій галузі. Також вбачається за необхідне, взяти до уваги пропозиції Сполучених Штатів щодо покращення ситуації в сфері авторських прав: замінити неліцензійне програмне забезпечення в державних установах на ліцензійну продукцію; врегулювати діяльність організації колективного управління так, щоб збір та розподіл роялті власникам прав, були більш прозорими.Item Діджиталізовані інструменти у процесі запобігання корупції у публічній владі України: вдосконалення законодавчих та практичних підходів.(СНУ ім. В. Даля, 2022) Стародубцева, К. С.; Галушко, В. Г.; Котова, Л. В.; Starodubtseva, K. S.; Galushko, V. G.; Kotova, L. V.У статті розглянуті та проаналізовані основні нормативно-правові акти в сфері регулювання боротьби та запобіганню корупції. Надано пропозиції, ідеї щодо законодавчих та практичних підходів вдосконалення діджиталізованих інструментів у процесі запобігання корупції у публічній владі України. Запропоновано розробити стратегію електронного урядування, та прийняти спеціальний нормативно-правовий акт, який би регламентував діяльність електронних застосунків.Item Аналіз обмеження права вільного пересування жителів ОРДЛО: відповідальність за незаконний перетин державного кордону та судова практика оскарження рішень.(СНУ ім. В. Даля, 2022) Савочка, К. С.; Котова, Л. В.; Savochka, K.; Kotova, L. V.У статті, на основі аналізу наукових поглядів вчених досліджено поняття «право вільного пересування», з’ясовано сутність та особливості відображення стану обмеження цього права, розроблено пропозиції та рекомендації щодо механізмів вирішення проблеми обмеження права вільного пересування на національному рівні.Item Ґенеза концепцій децентралізації влади.(СНУ ім. В. Даля, 2022) Панов, І. В.; Татаренко, Г. В.; Panov, I. V.; Tatarenko, H. V.Децентралізація є складним поняттям, що включає такі аспекти як адміністративно-територіальний устрій держави, система органів публічної адміністрації та розподіл між ними функцій, повноважень та фінансових ресурсів. Існуючі сьогодні концепції децентралізації публічної влади є своєрідним результатом боротьби протиріч філософських, політичних, економічних поглядів. У роботі здійснюється аналіз ґенези ідеї децентралізації в європейській політико-правовій традиції, досліджується поняття «децентралізація» з позицій історіографії та методології формування публічної влади, проводитися узагальнення основних сучасних концепцій децентралізації влади; аналізується вплив процесів глобалізації на децентралізацію публічної влади. Дослідження базується на правовому аналізі значення та форм запровадження стандартів Європейської хартії місцевого самоврядування. У роботі зроблено висновок щодо необхідності вивчення досвіду держав з високим рівнем децентралізації. Визначено, що формування демократичних інститутів у галузі розвитку місцевого самоврядування може бути цікавим для України з урахуванням особливостей регіонального розвитку та розвитком муніципально-цивільного партнерства. Наголошено на важливості проведення досліджень адміністративних аспектів децентралізації, як способу формування публічної влади та ефективного розподілу повноважень управлінського характеру.Item Механізм адміністративного розгляду спірних питань у оподаткуванні: практичний аспект.(СНУ ім. В. Даля, 2022) Солодченко, С. В.; Гриценко, Г. М.; Solodhenko, S.; Hritsenko, H.Проведеним аналізом практики досудового (адміністративного) оскарження спірних (конфліктних) питань відносно податкового законодавства між суб’єктами господарювання та ДПІ (контролюючим органом), з урахуванням звітності наданої Радою Бізнес-омбудсмена відносно зазначених питань, встановлено, що частина рішень ДПІ винесено з порушеннями прав суб’єктів господарювання. Це все створює негативний вплив та додаткове навантаження на суб’єктів господарювання для відновлення порушених прав при здійсненні господарської діяльності й, відповідно, привабливості для залучення інвестицій як внутрішніх так і зовнішніх в економіку держави. В свою чергу це негативно позначається на наповненні державного бюджету та стабільному економічного розвитку держави, бо є елементом всієї системи економіки держави. У статті проаналізовано особливості законодавства, що регулює правовідносини з оскарження спірних (конфліктних) питань які виникають між суб’єктами господарювання та ДПІ (контролюючим органом), щодо неправильно визначених сум грошового зобов’язання або будь-якого іншого рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу. У дослідженні проаналізовані, як практичні дії суб’єктів господарювання, так і дії ДПІ, відносно оскарження рішень щодо неправильно визначеної суми грошового зобов’язання або будь-якого іншого рішення, що суперечить законодавству чи виходить за межі повноважень контролюючого органу. Встановлено, що законодавство дуже часто піддається змінам і через це є неузгоджені норми, а в діях ДПІ при виконанні механізму розгляду оскарження є прогалини які можуть створювати додаткове навантаження на суб’єктів господарювання як об’єктивного, так і суб’єктивного характеру. У процесі дослідження удосконалено визначення механізму адміністративно-правового оскарження спірних (конфліктних) питань відносно податкового законодавства, зазначені його елементи та розроблені шляхи до удосконалення законодавства й усунення практичних прогалин при досудовому (адміністративному) оскарженні рішень та дії ДПІ.Item До визначення правової природи поняття «спеціальний режим» у сфері господарювання.(СНУ ім. В. Даля, 2022) Сєрєбряк, С.; Sieriebriak, S.Стаття присвячена проблематиці визначення сутності категорії «спеціальний режим господарювання». В умовах воєнного стану ця категорія потребує якісного перегляду та внесення відповідних змін до законодавства. На підставі аналізу господарського законодавства, праць українських дослідників – спеціалістів у зазначеній сфері, фактичного становища суб’єктів господарювання в умовах воєнного стану, а також кореляції ефективності роботи національної економічної системи із здобутками в оборонній сфері зроблено висновки про необхідність перегляду понятійного апарату господарського права. Визначено, що розкриттю для розкриття змісту поняття «спеціальний режим господарювання» сприяє чітке розуміння сутності, основних ознак та видів правових режимів як загальнотеоретичної категорії. Наголошується, що поняття «правовий режим» є однією з базових термінів більшості галузей національного законодавства. Виявляються вади нормативно-правового регулювання в українському законодавстві: відсутні визначення основних понять та їх закріплення на законодавчому рівні (зокрема, й поняття «спеціальний режим господарювання» не закріплено в Господарському кодексі України), відсутні критерії віднесення тих чи інших правил ведення господарської діяльності до спеціальних правових режимів, потребують перегляду й види спеціальних режимів господарювання, а також критерії їх класифікації. З цих позицій автором пропонується власне визначення поняття «спеціальний правовий режим господарювання», а також його специфічні характеристики. Запропоновано внесення змін до законодавства у цій сфері.Item Адміністративна відповідальність як елемент службово-трудових відносин командувача Національної гвардії України.(СНУ ім. В. Даля, 2022) Назимко, О. В.; Пискун, О. В.У статті розкрито особливості адміністративної відповідальності в діяльності командувача Національної гвардії України. Встановлено, що адміністративна відповідальність виступає у якості комплексного правового механізму реагування держави на різноманітні прояви адміністративної протиправної поведінки. Зроблено висновок про тісний зв'язок адміністративної та дисциплінарної відповідальності військовослужбовців НГУ, на підставі порівняльно-правового аналізу статті 15 КУпАП та Дисциплінарного статуту ЗС України. Визначено поняття грубого дисциплінарного проступку, як умисної дії або бездіяльності військовослужбовця, вчиненого всупереч принципам і завданням Збройних Сил України та інших військових формувань із правоохоронними функціями, наслідком якої стало заподіяння істотної шкоди особі, суспільству або державі, а рівно посягання на організацію управління Національної гвардії України. Запропоновано доповнити Порядок проведення службових розслідувань у Національній гвардії України кваліфікуючими ознаками грубого дисциплінарного проступку, вчиненого військовослужбовцем, до числа яких мають бути віднесені: можливість застосування до правопорушника двох і більше видів юридичної відповідальності; вчинення дисциплінарного проступку керівником органу військового управління; вчинення дисциплінарного проступку під час несення служби в наряді; вчинення дисциплінарного проступку двома і більше військовослужбовцями; дисциплінарний проступок, пов'язаний із неправомірним застосуванням військовослужбовцем НГУ фізичної сили, спеціальних засобів або вогнепальної зброї.Item Криміналістична тактика при проведенні судової почеркознавчої експертизи.(СНУ ім. В. Даля, 2022) Качурін, С. Г.; Kachurin, S. G.У статті досліджено норми діючого законодавства з питань тактики відібрання експериментальних зразків почерку та підписів в умовах протидії, при проведенні судово-почеркознавчих експертиз. Здійснена розробка системи тактичних прийомів та криміналістичних рекомендацій з подолання й попередження протидії осіб, що перевіряються, яка забезпечувала б, швидкість та результативність вирішення завдань досудового слідства та судового процесу при проведенні судово-почеркознавчих експертиз.Item Розумний строк кримінального провадження: практика ЄСПЛ та деякі особливості законодавчого врегулювання.(СНУ ім. В. Даля, 2022) Івчук, Ю. Ю.; Ivchuk, Yu.Статтю присвячено питанню розуміння змісту процесуальної вимоги розумного строку кримінального провадження у практиці Європейського суду з прав людини, а також деяким особливостям та недолікам її реалізації на стадії досудового розслідування згідно з чинним Кримінальним процесуальним кодексом України. Актуальність питань, що розглядаються в статті, обумовлена тим, що здійснення кримінального провадження у розумні строк є однією з ключових гарантій з боку держави у контексті виконання нею своїх зобов’язань за ст.6 ЄКПЛ. Україна як учасниця Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (1950 р.) повинна враховувати правові позиції Європейського Суду з прав людини для створення дійсно ефективного механізму захисту прав людини. На підставі аналізу наукових праць, процесуального законодавства та рішень ЄСПЛ висвітлено підходи до розуміння сутності категорії «розумний строк». На прикладі низки рішень висвітлено правові позиції Суду щодо початку, перебігу та закінчення періоду, який необхідно враховувати при визначенні строку кримінального провадження у конкретній справі. З урахуванням положень чинного Кримінального процесуального кодексу України та практики ЄСПЛ автором визначені основні критерії «розумного строку» у кримінальному провадженні: складність справи, поведінка заявника та поведінка відповідних компетентних органів державної влади. Надано окрему характеристику кожного з критеріїв визначення розумного строку кримінального провадження. На підставі узагальнення правових позицій ЄСПЛ щодо критерію складності справи зроблено висновок про неможливість вироблення єдиного підходу до оцінки розумної тривалості з огляду на особливості кожного кримінального провадження. На підставі аналізу положень статті 308 КПК України визначено механізм оскарження недотримання розумних строків на стадії досудового розслідування, окреслено проблемні питання дієвого оскарження строків досудового розслідування до прокурора вищого рівня.