Актуальні проблеми права: теорія і практика № 1 (47) (2024)
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Item Принципи та методи соціальної кваліметрії при стандартизації соціальних послуг в умовах децентралізації.(СНУ ім. В. Даля, 2024) Татаренко, Г. В.; Tatarenko, H. V.Інтенсивний рух України до членства у Європейському союзі добіг до етапу початку скрінінгу щодо переговорів про вступ до ЄС. У відповідності до Угоди про асоціацію, встановлено зобов'язання сторін співпрацювати у галузі гідної праці, політики зайнятості, умов праці, соціального діалогу, соціального захисту, соціального залучення, гендерної рівності та недискримінації, та адаптації національного законодавства до правових норм Європейського Союзу, а також виконання міжнародно-правових зобов'язань у контексті європейської інтеграції. Стаття присвячена особливостям стандартизації соціальних послуг, визначенню критеріїв якості змісту соціальних послуг та якості процедури їх надання, розглянуті питання формування ефективного управління системою надання соціальних послуг в умовах децентралізації. Розглянуті окремі аспекти ефективної реалізації політики децентралізації в сфері соціальної політики в Україні, з урахуванням міжнародного досвіду та стандартів. Акцентовано на необхідності застосування кваліметричних технологій в системі соціального забезпечення з метою вимірювання якості соціальних послуг, підвищення кваліфікації працівників, забезпечення можливостей моніторингу якості з боку організацій громадянського суспільства.Item Взаємодія між захистом прав людини та міжнародним правом у контексті воєнних злочинів.(СНУ ім. В. Даля, 2024) Степченко, Д. О.; Жолудєва, В. І.; Stepchenko, D.; Zholudieva, V.У статті досліджується взаємодія між міжнародним правом та захистом прав людини в контексті воєнних злочинів. Розглядаються історичні передумови, еволюція міжнародного права та захисту прав людини, а також приклади їхньої взаємодії під час воєнних конфліктів. Аналізуються поточні виклики, такі як фрагментація правової бази, суперечливі вимоги між міжнародним правом та правами людини, а також випадки, коли рівень захисту в одній сфері може бути нижчим, ніж в іншій. Представлені тематичні дослідження, включаючи детальний аналіз нещодавніх справ про воєнні злочини та вивчення застосування міжнародного права у цих випадках. Аналізуються перспективи розвитку, включаючи потенціал зближення міжнародного права та захисту прав людини і майбутні наслідки для захисту осіб під час збройних конфліктів. Підсумовуються основні висновки та пропозиції щодо покращення захисту прав людини у контексті воєнних злочинів.Item Особливості децентралізації в республіці Єстонія – досвід для України.(СНУ ім. В. Даля, 2024) Руденко, М. В.; Rudenko, M. V.У роботі здійснено порівняльний аналіз окремих аспектів реформи децентралізації Республіки Естонія та в Україні, зокрема досліджені особливості реформування адміністративно-територіального устрою Естонії; компетенція самоврядувань щодо надання електронних послуг населенню, у тому числі соціальних послу; історія і принципи впровадження електронного Уряду та цифровізації в Естонії; формування і удосконалення в умовах децентралізації функції та завдань органів місцевого самоврядування; специфіку переговорного процесу між Асоціацією муніципалітетів та центральною владою Естонії; акцентовано увагу на деяких аспектах фінансової децентралізації та питань управління муніципальними фінансами; проведені паралелі та порівняння етапів реформ в Естонії та в Україні.Item Диференціація кадрового забезпечення праці нотаріусів в Україні.(СНУ ім. В. Даля, 2024) Меркулов, П. Ю.У статті здійснено детальний розгляд правовідносин, які стосуються питання кадрового забезпечення праці нотаріусів. Зроблено висновок про те, що кадрове забезпечення нотаріусів передбачає особливий порядок здійснення підбору кадрів, їх розстановку та характеризується підвищеними кваліфікаційними вимогами до роботи нотаріусом, як з точки зору професійності, так і людяності та моральності. У статті надано власне розуміння поняття «кадрове забезпечення нотаріусів в Україні», наголошено на її важливості та вчасності формування. В рамках дослідження охарактеризовано основні нормативно-правові акти у вказаній сфері. Особливу увагу приділено порядку здійснення власне кадрового підбору осіб для роботи нотаріусами та на основі цього здійснено виділення основних особливостей, серед яких названо: 1) чітке визначення кола суб’єктів, які за своїм адміністративно-правовим статусом можуть реалізувати своє право на отримання свідоцтва на зайняття нотаріальною діяльністю; 2) професійний добір здійснюється у чіткій відповідності до прийнятих у сфері нотаріальної діяльності нормативно-правових актів, які деталізують аспекти не тільки допуску до професії нотаріуса, а й чітко регламентують здійснення кадрового добору до системи нотаріату; 3) встановлення особливих умов для отримання права на складення кваліфікаційного іспиту та отримання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю; 4) підставою для призначення на посаду державного нотаріуса або для реєстрації приватної нотаріальної діяльності є отримання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю; 5) кадрове забезпечення нотаріусів здійснюється у відповідності до конкретного нотаріального округу; 6) диференціації праці державного та приватного нотаріуса та забезпечення їх діяльності, в тому числі й через здійснення кадрового добору для роботи в нотаріальних конторах; 7) встановлений особливий порядок підтвердження кваліфікації особою, яка не здійснювала приватну нотаріальну діяльність; 8) при формуванні кадрового забезпечення нотаріусів також варто окрему увагу звертати не тільки на професійні вимоги до нотаріуса, а й на моральні; 9) встановлення особливих особистісних вимог до кадрового забезпечення нотаріусів та, так званого дрес-коду нотаріуса у взаємовідносинах із фізичними та юридичними особами, які звертаються за вчиненням нотаріальних дій.Item Деякі аспекти правового регулювання трудових відносин під впливом процесів цифровізації.(СНУ ім. В. Даля, 2024) Котлярова, І. Ю.; Kotliarova, I. Yu.У статті з'ясовано, що динаміка цифрової трансформації становить складну, глибоку та многогранну задачу, яка впливає на різні сфери суспільства, у тому числі на регулювання трудових відносин. Цей процес, у свою чергу, впливає й на регулювання трудових відносин, шляхом перетворення традиційних форм організації праці за допомогою інформаційних технологій. Зазначено, що введення електронних трудових книжок є одним із позитивних наслідків цифровізації, що сприяє полегшенню обліку трудової діяльності працівників. Додатково відзначено, що впровадження дистанційної форми організації роботи має ряд переваг, таких як швидкий доступ до праці, полегшення працевлаштування осіб з особливими потребами та інших соціальних груп, а також забезпечення часової та просторової гнучкості. Вказується, що серед перспективних напрямів цифровізації у сфері трудових відносин можна визначити запровадження віддаленої (електронної) професійної атестації працівників. У той же час, наявні ризики, пов'язані з можливим негативним впливом комп'ютерної техніки на здоров'я працівників, що вимагає врегулювання робочого режиму та забезпечення балансу між працею та відпочинком. Вказується також на ризики незаконного втручання в особисте та сімейне життя працівника, що вимагає встановлення певних принципів на правових норм, зокрема, щодо захисту персональних даних працівника.Item Право на справедливий суд та ефективний засіб юридичного захисту в практиці ЄСПЛ.(СНУ ім. В. Даля, 2024) Карпенко, М. В.; Котова, Л. В.; Karpenko, M. V.; Kotova, L. V.У статті з’ясована сутність та визначені основні структурні елементи права на справедливий суд. Проаналізовано сучасне розуміння права на справедливий суд у практиці Європейського суду з прав людини. Визначено концептуальні засади удосконалення процесу імплементації в національну правову систему практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р. Розкрито основні недоліки та проблеми практичного забезпечення права на справедливий суд у національному судочинстві. Визначено шляхи вирішення виявлених проблем та механізми удосконалення національної правової системи.Item Прецедентна практика європейського суду як чинник євроадаптації цивільного судочинства в Україні.(СНУ ім. В. Даля, 2024) Капліна, Г. А.; Kaplina, H.У публікації розглядаються питання використання прецедентної практики Європейського суду в цивільному судочинстві України. Наголошено на ролі та значному впливі на процес євроадаптації правової практики в Україні, проаналізовано тлумачення в рішеннях Європейського суду норм Європейської Конвенції з прав людини. Відмічено, що саме у рішеннях ЄСПЛ відбувається тлумачення більшості положень Конвенції. Застосування рішень в практиці українського судочинства одночасно й відображає застосування норм та принципів Конвенції. Тому це дуже важливий процес, який наближає євроадаптацію судочинства, зокрема цивільного, до стандартів європейської спільноти. Виокремлено основні принципи, що керують використанням прецедентів Європейського суду в українському цивільному судочинстві, такі як принцип пріоритету міжнародних норм права, принцип єдності тлумачення, принцип врахування контексту, принцип відповідності, принцип уникнення протиріч тощо. Висловлено думку, що відступлення від норм Конвенції, які Україна подає у вигляді застережень до Ради Європи, може мати вплив на судову вітчизняну практику і приводити до протиріч та колізій між рішеннями Європейського суду та власними рішеннями, а також порушувати консистентність у вирішенні справ. Акцентовано, що застосування рішень ЄСПЛ з позиції належності судового розгляду сьогодні вже відбувається на різних стадіях судового процесу, включаючи відкриття справи, розгляд справи, оцінка доказів, виконавче провадження тощо. Це є підтвердженням того, що прецедентна практика ЄСПЛ дійсно стала чинником євроадаптації процесу судочинства. Вказано на проблеми застосування прецедентів - судових рішень Європейського Суду з прав людини в процесі прийняття рішень українськими суддями: розбіжність між національним законодавством та міжнародними стандартами, недостатня підготовка суддів до застосування конвенції та прецедентів Європейського Суду, недостатня свідомість про права людини серед суддів . Доведено, що використання прецедентів Європейського Суду допомагає українським судам та правозастосувальникам вирішувати складні справи, які стосуються прав людини, на основі уже існуючої практики та прецедентів. Це сприяє консолідації правової системи України та підвищенню її авторитету.Item Доступ до суду у кримінальному провадженні у практиці ЄСПЛ.(СНУ ім. В. Даля, 2024) Івчук, Ю. Ю.; Ivchuk, Yu.У науковій роботі на підставі аналізу вітчизняної правової доктрини та практики Європейського суду з прав людини визначено особливості поняття доступу до суду та відмінність його від інших суміжних категорій. Досліджено правові позиції Європейського суду з прав людини, у яких втілюється змістовне значення категорії «доступ до суду» та випадки його обмеження. З урахуванням вітчизняних наукових підходів виокремлено такі основні значення категорії «доступ до суду»: 1) доступ до суду як елемент права на справедливий суд; 2) доступ до суду як суб’єктивне право особи. Зроблено висновок про змістовну взаємопов’язаність доступу до суду з іншими складовими права на справедливий суд, такими як публічність, гласність і відкритість судового провадження, забезпечення права на захист та рівність перед законом і судом. З урахуванням особливостей кримінального процесуального законодавства, надано визначення права доступу до суду як можливість звернення особи до суду у класичному розумінні, як до державної інституції, встановленої законом. Автором досліджено зміст поняття права доступу до правосуддя, під як им розуміють як формальну можливість звернення до суду як до інституції, так і можливість особи брати активну участь під час судового розгляду у кримінальному провадженні. На підставі аналізу практики ЄСПЛ досліджені найбільш поширені види обмежень права на доступ до суду, серед яких процесуальні обмеження, які полягають у закріпленні у національному процесуальному законодавстві обмежень щодо строку звернення до суду, а також підстав для перегляду справи судами вищої інстанції. Проаналізовано актуальні судові справи, у яких заявники скаржились на порушення права на доступ до суду у кримінальному провадження, серед яких: «Карт проти Туреччини», «Дорадо Баульде проти Іспанії», «Герен проти Франції», «Пуатрімоль проти Франції», «Маресті проти Хорватії». Автором досліджено найбільш поширені випадки процесуальних обмежень права на доступ до суду у практиці ЄСПЛ, серед яких зокрема: відмова у касаційному перегляді з підставі невиконання заявником ордеру на його арешт, відмова у перегляді рішення з підстав пропущення заявником строків, законодавче обмеження підстав перегляду рішення нижчої інстанції.Item Цифрова спадщина: проблеми формування і перспективи.(СНУ ім. В. Даля, 2024) Загоруй, Л. М.; Загоруй, І. С.; Zagoruy, L. M.; Zagoruy, I. S.У статті досліджуються питання цифрової спадщини. Авторами зазначено, що в результаті інтенсивного використання цифрових платформ, соціальних мереж та інших онлайн-сервісів зростає кількість цифрових об’єктів, які можуть мати матеріальну і духовну цінність для спадкоємців. Відповідно актуалізуються питання спадкування цифрового спадку. Це репрезентує дискусії та зміну ракурсу щодо об’єктів спадкування у порівнянні з усталеними, традиційними підходами. Для вирішення правових питань щодо цифрової спадщини в цивільному праві потрібні відповідні зміни в ЦК України та в механізмі регулювання, що визначає права та обов'язки спадкоємців і враховує особливості спадкування окремих об’єктів, зокрема й тих, що належать до цифрових. Отже, ідеться про корекцію традиційної оптики та удосконалення способів правового регулювання спадкових правовідносин, розширення сфери застосування поняття спадщини та об’єктів спадкування. Висновано, що в питанні цифрової спадщини пересікаються декілька аспектів: теоретичний, нормативний та практичний. Теоретичний аспект характеризується відсутністю єдиних підходів до розв’язання цього питання, неусталеною, різноманітною термінологією, а в деяких випадках і підміною понять. Нормативний аспект національного законодавства хоч і представлений окремими поняттями про цифрові речі, усе-таки не містить офіційного санкціонування терміносполук цифрової спадщини, цифрового спадку та правового регулювання у цій ділянці суспільних відносин. Практичний аспект цієї проблеми перебуває на стадії формування моделі цифрової спадщини, утім, вони поки що різні і не завжди спираються на законодавчу базу щодо спадкування.Item Цифровізація соціальних послуг: проблеми можливостей та компетенції.(СНУ ім. В. Даля, 2024) Гриценко, Г. М.Висвітлено питання у сфері цифровізації соціальних послуг в умовах децентралізації. Цифровізация в наданні соціальних послуг розглянута як технологічне рішення в концепції сервісної держави яка буде дозволяти динамічне реагувати на зміни дійсності та запити населення. В дослідженні розглянута стратегія реформи адміністративних послуги та їх цифровізація, для покращення якості надавання адміністративних послуг доцільно, повноваження з надання переважної більшості базових адміністративних послуг повинні бути делеговані від центральних органів виконавчої влади з їх територіальною мережею до органів місцевого самоврядування. Питання цифровізації системи адміністративних послуг наразі є надзвичайно важливим, особливо в умовах воєнного стану, та потребує розробки та прийняття комплексної довгострокової стратегії цифрової трансформації та цифровізації і можливості динамічного внесення змін до законодавства. У проведеному дослідженні наведені позитивні та негативні обставини цифровізації соціальних послу, де зазначено що адміністративні послуги потребують розвитку: публічні е-реєстри, е-взаємодії, система електронної ідентифікації. Одночасно з запровадженням електронних сервісних систем необхідно сформувати систему захисту даних, які містяться в цих системах, створити надійну систему кібербезпеки. Зазначено, що держава на сучасному етапі повинна сприяти процесу фіскальної децентралізації відповідно до стандартів ЄС та Ради Європи, розвитку платформи спрощеного доступу до інформації при суворому контролі за її використанням та розповсюдженням, а також лібералізації національного законодавства та його відповідності міжнародному законодавству та законодавству Європейського Союзу.Item Актуальні проблеми права: теорія і практика № 1 (47). – 2024.(СНУ ім. В. Даля, 2024)