Актуальні проблеми права: теорія і практика № 39
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Item Реформа інституту викривачів корупції в Україні: довгоочікувані зміни чи імітація прогресу.(СНУ ім. В. Даля, 2020) Татаренко, Г. В.; Мезеря, О. А.; Татаренко, І. В.; Tatarenko, H. V.; Mezeria, O. A.; Tatarenko, I. V.Актуальність дослідження зумовлена необхідністю всебічного аналізу правового інституту викривачів корупції, як нового явища у сфері боротьби з корупцією, наданням рекомендації щодо удосконалення положень та усунення протиріч між нормами діючого законодавства у сфері запобігання та боротьби з корупцією. Об’єктом дослідження є правовий статус викривачів корупції, механізми його захисту та відновлення, правова взаємодія з іншими учасниками антикорупційних правовідносин. Предметом дослідження є теоретичні та практичні аспекти регулювання правосуб’єктності викривачів корупції, норми чинного законодавства та правозастосовна практика щодо реалізації положень інституту викривачів корупції. Метою дослідження є аналіз останніх законодавчих змін щодо викривачів корупції в Україні на предмет дієвості та наявності прорахунків, визначення напрямів розвитку правового регулювання інституту. За для досягнення поставленої мети у роботі були визначені та проаналізовані основні міжнародно-правові акти, законодавчі та інші правові акти України, що стосуються правового статусу викривачів корупції; виявлені прогалини в національному законодавстві у сфері функціонування інституту викривачів корупції та запропоновані шляхи їх вирішення.Item Аналіз ефективності впровадження механізмів правового регулювання та забезпечення ґендерної політики в Україні на сучасному етапі.(СНУ ім. В. Даля, 2020) Татаренко, Г. В.; Колесник, В. Е.; Tatarenko, H. V.; Kolesnyk, V. E.Актуальність обраної теми є очевидною, тому що ґендерна рівність є однією з умов забезпечення суспільного розвитку. Перед суспільством постають нові виклики та можливості, які необхідно використовувати для подальшого розвитку. Ґендерна політика є одним із пріоритетів державної внутрішньої політики, яка направлена на покращення життя людей. Дослідження цього питання обумовлене необхідністю впровадження державної ґендерної політики як важливої умови розвитку демократичного суспільства і становлення ґендерної рівності, де кожному громадянину забезпечується рівний доступ до інформації та знань, розширенню можливостей реалізації власного потенціалу, що сприяє суспільному і особистісному розвиткові, підвищенню якості життя та створює умови для відкритого і прозорого державного управління. Метою дослідження є: здійснити теоретичний аналіз поняття «ґендер»; проаналізувати засади та механізми формування державної ґендерної політики; надати правову оцінку здійснення та закріплення ґендерної політики в Україні; проаналізувати стан державної ґендерної політики в Україні на місцевому та регіональному рівнях; охарактеризувати існуючі правові проблеми розвитку та впровадження ґендерної політики в Україні; розробити пропозиції щодо вдосконалення правового забезпечення ґендерної політики на сучасному етапі.Item Prima facie докази у практиці ЄСПЛ.(СНУ ім. В. Даля, 2020) Скупінський, О. В.; Гніденко, В. І.У статті досліджено питання доказування у структурі рішень Європейського суду з прав людини. Зокрема, основну увагу приділено використанню обставини «prima facie» через призму рішень Європейського суду з прав людини, які ілюструють можливі ситуації у яких доречно користуватися даною обставиною. Використання обставини «prima facie» безпосередньо пов’язане з покладенням тягаря доведення зі сторони позивача на сторону відповідача. Увага до інституту доказування з урахуванням обставини «prima facie» пов'язане з тією фундаментальною роллю, яку вона продовжує грати в міжнародному правосудді, така практика Європейського суду з прав людини направлена на справедливу організацію судової системи, коли законодавчо регламентовані і дотримувані на практиці гарантії пропорційні законним очікуванням суспільства.Item Економіко-правові аспекти діяльності еко-індустріальних парків в Україні(СНУ ім. В. Даля, 2020) Мартинова, Л. В.; Воронько, О. І.Стаття присвячена дослідженню економіко-правових аспектів діяльності еко-індустріальних парків в Україні, а також визначення їх ролі у забезпеченні сталого соціально-економічного розвитку України. Визначено, що одним з ключових елементів забезпечення умов сталого розвитку є концептуальна еко-зорієнтованість інвестиційно-інноваційної стратегії, як на рівні конкретної держави, так й на світовому рівні в цілому. Наголошено, що реалізація нової еко-інвестиційно-інноваційної стратегії вбачається через призму створення та функціонування еко-індустріальних парків. Досліджено поняття та суть еко-індустріальних й еко-технологічних парків, а також їх роль і значення в сучасних умовах сталого розвитку. Окреслено головні переваги у досягненні екологічної, соціальної й економічної ефективності від провадження та розвитку ЕІП-концепції. Висвітлено основні функціональні завдання еко-технопарків, як науково-технічних ядер існування та розвитку еко-індустріального сектору економіки. Досліджено сьогоденний етап розвитку еко-парків у світі.Item Право на доступ до публічної інформації в контексті технологій цифровізації.(СНУ ім. В. Даля, 2020) Капліна, Г. А.; Лєонова, Д. О.; Kaplina, H. A.; Lieonova, D. A.В статті продовжено дослідження права на отримання та доступ до інформації, яка визнана публічною. Акцент зроблено на можливостях реалізації правомочностей в контексті та за допомогою технологій цифровізації. Вказано на пріоритетні напрями розвитку цифрових засобів інструментів реалізації досліджуваного права – отримання інформації з офіційних сайтів та подання електронного запиту. Доведено, що зобов’язання розпорядників інформації оприлюднювати і регулярно оновлювати публічну інформацію у формі відкритих даних на відповідному державному веб-порталі та на своїх веб-сайтах чітко визначені законодавчо, є соціально значущими, особливо в умовах сьогоденних обставин, пов’язаних з поширенням коронавірусної інфекції COVID-19. Але проведений аналіз правозастосовної та судової практики засвідчив про ігнорування та неналежне виконання деякими розпорядниками інформації своїх обов’язків. Запропоновано для забезпечення фактичного, а не декларативного оприлюднення публічної інформації на офіційних веб-сайтах, встановити відповідні способи контролю. Вирішити проблему декларативності приписів законодавства щодо оприлюднення публічної інформації на офіційних веб-сайтах вбачається можливим шляхом встановлення дієвого громадського контролю. Також доцільним є розробка та впровадження уніфікованих вимог щодо розташування публічної інформації на офіційних сайтах державних органів. Подання електронних запитів на інформацію шляхом заповнення онлайн форми або надсилання запиту на електрону пошту визнано вагомим здобутком цифровізації у сфері реалізації інформаційних прав. Поряд з існуванням беззаперечних переваг такого виду запитів перед письмовими, встановлено, що надання відповіді на запит шляхом надсилання на електронну пошту надає можливості порушення права особи на доступ до інформації. Сформульовано пропозиції щодо вдосконалення правового регулювання досліджуваного права, пов’язаного з доступом до публічної інформації, за допомогою цифрових засобів та електронних систем.Item Історико-правове підґрунтя становлення та формування галузі трудового права.(СНУ ім. В. Даля, 2020) Арсентьєва, О. С.; Arsentieva, О.У статті досліджено питання історико-правового аспекту становлення й розвитку галузі трудового права. Проаналізовано нормативно-правові акти у сфері праці зі стародавніх часів й до сьогодення. Розглянуто різні періодизації, які висвітлюють історію формування та становлення галузі трудового права у різні часи, - під владою Австрійської та Російської імперії, за часів виборювання свого права на незалежність та встановлення на території України влади Центральної Ради, під владою Радянського Союзу і, зрештою, за часів незалежності України. Визначено головні історичні та правові особливості, які вплинули на розвиток трудового законодавства сучасної України та на цій підставі виокремлено періоди, які відображатимуть усі специфічні риси становлення та формування галузі трудового права нашої держави.Item Правові умови створення та адміністрування електронних публічних реєстрів.(СНУ ім. В. Даля, 2020) Шаповалова, О. В.; Shapovalova, O. V.Наукові дослідження у сфері «цифрових» технологій містять великий потенціал розвитку внаслідок того, що вони стають витоком прикладних досягнень на десятки років. Стаття присвячена аналізу перспективи зміни правових умов для створення та адміністрування електронних публічних реєстрів в Україні. Досліджено стан законодавства про публічні реєстри й обґрунтовано проблеми, що потребують законодавчого врегулювання. Надано науково-практичний коментар законопроекту про публічні електронні реєстри. Виокремлено законоположення щодо створення та адміністрування електронних публічних реєстрів як основоположних напрямків реформування законодавства у сучасних умовах. Проаналізовано основоположні принципи і мету створення та адміністрування інформаційних ресурсів у сфері реєстрів. Надано характеристику відносинам, які виникають у сфері створення та адміністрування електронних публічних реєстрів. Розкрито причини критичного ставлення практикуючих юристів до утворення Реєстру реєстрів. Наголошено, що правова організація системи електронних публічних реєстрів потребує узагальнення пропозицій науковців стосовно моніторингу корупційних проявів при створенні та адмініструванні електронних публічних реєстрів. Превентивним підходом тут слід вважати узгодження національного і міжнародного законодавства в частині втілення застережень від загроз публічним та приватним інтересам в системі публічних реєстрів.Item Застосування принципів охорони праці при дослідженні співвідношення приватних і публічних інтересів у сфері охорони праці.(СНУ ім. В. Даля, 2020) Івчук, Ю. Ю.; Ivchuk, Yu. Yu.Досліджуючи питання співвідношення приватних і публічних інтересів у сфері охорони праці, неможливо залишити поза увагою питання принципів цього інституту, оскільки вони надають можливість розкрити зміст охорони праці, стратегію розвитку законодавства щодо встановлення умов праці, виділити особливості охорони праці окремих категорій працівників, подолати прогалини у законодавстві про охорону праці тощо. Також слід наголосити, що такий підхід дослідження є надзвичайно актуальним і необхідним щодо ефективного впровадження та закріплення міжнародних принципів і стандартів у питаннях охорони праці в національному законодавстві України. Саме принципи є підґрунтям і джерелом уточнення понятійного апарату, ретельного з’ясування змісту охорони праці, вони визначають вектор розвитку законодавства у цій царині. Інтеграція України до світової спільноти, розширення економічних зав’язків, співпраця між українськими та європейськими суб’єктами господарювання, імміграція робочої сили ставлять на порядок денний питання щодо запровадження міжнародних стандартів у питаннях охорони праці в національне трудове законодавство України. Щоб виявити слабкі, а також зрозуміти сильні сторони сучасного стану нормативно-правового регулювання охорони праці в Україні, треба провести його ґрунтовне теоретичне дослідження, яке має значення як для доктрини трудового права в цілому, так і інституту охорони праці, а також для правозастосування. Стаття присвячена з’ясуванню суті «принципів охорони праці» як базового елементу, проведенню класифікації та ретельного аналізу принципів досліджуваного інституту, а також висвітленню проблемних питань, які виникають при встановленні безпечних і здорових умов праці, запобіганні нещасним випадкам на виробництві й професійним захворюванням тощо.Item Правове регулювання дистанційної роботи на державній службі.(СНУ ім. В. Даля, 2024) Тютюнник, В. К.; Котова, Л. В.; Tiutiunnyk, V. K.; Kotova, L. V.The article studies the concept of “distance work” at the civil service positions of Ukraine. Considering the way of the use of distance work in the civil service is insufficiently studied and it is necessary to search for new solutions to the legal regulation of the work of state bodies, so the purpose of the article is to determine the conditions and limits of the use of distance work in state bodies, in particular in public service positions, to work out possible recommendations on the use of distance labor relations in state bodies. The views of legal scholars on the debatable issue of the legal regulation of distance labor relations of civil servants of Ukraine are discussed. The peculiarities of application of the current legislation of Ukraine during the regulation of distance work of civil servants are analyzed. It is noted that legal structures that allow employees to work both under the terms of an employment agreement and under a contract of employment (for example, civil servants) are applied to state bodies today. Attention is drawn to the fact that the civil service legislation does not explicitly prohibit the use of distance work in public authorities, but it does not contain rules that would explicitly allow it. At the same time, the activity of state bodies has a clear peculiarity, including a high degree of subordination and regulation of all procedures. Therefore, the authors are aware of some cautious position of legislators who are not quick with innovating the activities of the state body. Obviously, the distance work is not applicable to all job categories. In general, its use in government bodies seems possible to us. At the same time, the state authorities need to clearly define the conditions of use of work in remote access and to develop a list of positions whose functionality allows working distantly, not at a fixed workplace. In our opinion, in order to use distance work in the civil service, there should be a change in the approach to the concept of civil service and the possibility of performing functions distantly should follow from the terms of the contract. Possible changes to some articles of the Law of Ukraine "On Civil Service" from 01.05.2016 № 889-VIII and the draft of the new Labor Code of Ukraine are proposed. Under certain legal conditions (in particular, capturing the status of a distance worker in legal acts of a state body; the definition in the employment contract conditions that differentiate the activity of a distance worker with other categories of employees; in the special lists of positions approved by the state body) the use of distance work in state bodies can be considered as a promising direction of reforming the public administration system and development of human resources, including in the civil service. The implementation of modern labor structures can help to increase professional competence, motivate employees of state bodies and provide conditions for increasing the effectiveness of their professional service.