Захист трудових прав творчих працівників
| dc.contributor.author | Циганенко, С. В. | |
| dc.contributor.author | Tsyhanenko, S. V. | |
| dc.date.accessioned | 2026-07-06T14:13:36Z | |
| dc.date.available | 2026-07-06T14:13:36Z | |
| dc.date.issued | 2026 | |
| dc.description.abstract | Циганенко С.В. Захист трудових прав творчих працівників. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 081 «Право». Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, Міністерство освіти і науки України. Київ, 2026. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб на основі теоретичних розробок юридичної науки загалом і доктрини трудового права зокрема розкрити природу і особливості захисту трудових прав творчих працівників та виробити науково обґрунтовані підходи до його застосування. У межах розкриття теоретико-методологічних засад захисту трудових прав творчих працівників за законодавством України окреслено сучасну систему основних трудових прав творчих працівників. Система таких прав за трудовим законодавством України охоплює: по-перше, загальні права, адже творчі працівники повноцінно володіють статусом працівника; по-друге, спеціальні права, властиві творчим працівникам (право на користування творчою свободою, на авторство та захист результатів інтелектуальної діяльності, на пільги у процесі масового вивільнення працівників та ін.); по- третє, особливі права, якими володіють окремі категорії творчих працівників (особи з інвалідністю, особи з особливими сімейними обов’язками та ін.). Обґрунтовано, що сутнісний зміст та об’єктивна обумовленість права творчого працівника на захист трудових прав постає нормативно регламентованим й інституційно-організаційним чином забезпеченим комплексом фундаментальних можливостей (вид і міра поведінки у сфері правоохорони) творчого працівника безперешкодно використовувати юридичні механізми юрисдикційного та/або позаюрисдикційного захисту свого суб’єктивного трудового права, що було порушено, стало оспорюваним або ж не визнається, а також у разі наявності загрози (ризику) його порушення, у результаті чого відповідне трудове право поновлюється, визнається, усуваються бар’єри для повноцінної реалізації такого права, а також запобігається його порушення. Принципами захисту трудових прав творчих працівників запропоновано розуміти обов’язкові до виконання під час захисту трудових прав творчих працівників основоположні (фундаментальні) правові та інституційно- організаційні засади загальноправового, галузевого та особливого (інституційного) характеру, що містяться в джерелах права й за своїм призначенням уможливлюють цілісність правозахисту працівників, забезпечуючи при цьому відповідність процесу і результатів захисту суб’єктивних прав суті об’єктивного права, а також можливість соціально безпечного здійснення права творчого працівника на захист його порушених трудових прав. Систему зазначених принципів складають такі групи засадничих ідей: 1) загальноправові принципи (принципи верховенства права, законності, людиноцентризму, рівності та справедливості); 2) галузеві принципи (принципи свободи праці, гідної праці й пріоритету людини в правозахисному процесі, солідарності в захисті трудових прав працівників, соціальної справедливості, застосування ідеї соціального партнерства під час захисту трудових прав працівників, а також сам принцип захисту трудових прав працівників); 3) інституційні принципи (принципи загальності, системності та комплексності, адаптивності та диференціації, обов’язковості, своєчасності захисту та адекватності (прогнозованості) обсягу й характеру захисту трудових прав творчих працівників). У контексті дослідження організаційно-правових засад захисту трудових прав працівників за законодавством України особлива увага приділена критичному аналізу змісту актуальних факторів порушення трудових прав творчих працівників, які ускладнюють реалізацію права на захист трудових прав. Серед основних таких факторів названо: недостатність нормативно-правового забезпечення гарантування трудових прав творчих працівників і невідворотності юридичної відповідальності за порушення прав творчих працівників у сфері праці та зайнятості; процес десоціалізації сфери праці та зайнятості; тенденцію до послаблення колективного захисту та впливу профспілок, а також до прекаризації трудових відносин і зайнятості у цілому; зростання рівня неформальної зайнятості, а також фіктивної самозайнятості серед творчих працівників; глобальну цифровізацію сфери праці та зайнятості, а також розвиток штучного інтелекту; дискримінацію творчих працівників та окремих категорій таких працівників. Комплексно удосконалено науковий підхід до розуміння характеристики основних юридичних гарантій належного захисту трудових прав творчих працівників, під якими варто розуміти нормативно встановлені, узгоджені з принципами права правові умови і засоби (публічні режимно-статусні, нормативно-правові, інституційно-організаційні), що забезпечують правомірну та ефективну (повноцінну, адекватну, своєчасну, безперешкодну тощо) реалізацію права цих працівників на захист їх трудових прав (порушених чи таких, що можуть бути порушені), а також обов’язок держави (у відповідній мірі – інститутів громадянського суспільства) щодо забезпечення захисту трудових прав творчих працівників. Автором уточнено теоретико-практичне розуміння сучасних юрисдикційних (судова та адміністративна) і неюрисдикційних (самозахист, громадський захист, діяльність комісій по трудових спорах, медіація) форм, способів (правовий ефект, що досягається у межах обраної форми захисту трудових прав творчих працівників, відповідаючи меті та завданням відповідної юридичної форми захисту) і засобів (конкретний типовий інструмент (дія), за допомогою якого реалізовується обраний спосіб захисту трудових прав творчих працівників у межах відповідної юридичної форми правозахисту) захисту трудових прав творчих працівників. У процесі дослідження напрямків удосконалення організаційно-правових засад захисту трудових прав працівників за законодавством України окреслено характеристику актуального стану захисту трудових прав творчих працівників у зарубіжних державах. На підставі проведеного аналізу встановлено відсутність держав, у яких на сьогодні діяла б розвинена систему комплексного захисту трудових прав творчих працівників. На рівні Європейського Союзу триває процес створення стандартів окреслення правового статусу творчих працівників, а також положень про охорону та захист трудових прав творчих працівників. У ряді держав-членів ЄС, зокрема в Іспанії, Німеччині, Франції, визнається, що творчі працівники в силу свого статусу користуються всіма доступними формами, способами та засобами захисту трудових прав працівників. При цьому у цих державах враховується вплив сфери творчої праці на спроможність працівника реалізовувати та захищати свої трудові права, а щонайперше право на працю та користування свободою творчої трудової діяльності (така вразливість працівників компенсується шляхом функціонування відповідних страхових фондів творчих працівників). На основі доповідей і рекомендацій ЮНЕСКО, правотворчих напрацювань Європейського Парламенту та держав-членів ЄС обґрунтовано доцільність комплексного удосконалення правового регулювання захисту трудових прав творчих працівників шляхом: по-перше, внесення змін до Стратегії розвитку культури в Україні на період до 2030 року та створення Концепції охорони і захисту трудових прав творчих працівників в Україні; по-друге, ратифікації Протоколу 2014 року до Конвенції Міжнародної організації праці 1930 року № 29; по-третє, доповнення Кодексу законів про працю України 1971 року главою XI-Б «Праця творчих працівників», що окреслюватиме: поняття, ознаки творчої праці та статусу творчих працівників (їх права, обов’язки та ін.); особливості умов праці цих працівників; порядок укладення, зупинення та припинення трудового договору (контракту) з творчим працівником; засади соціального страхування та створення і забезпечення функціонування Фонду соціального забезпечення творчих працівників; статус профспілок творчих працівників; особливості нагляду (контролю) за додержанням законодавства про працю щодо цієї категорії працюючих громадян; по-четверте, створення та прийняття Закону України «Про Фонд соціального забезпечення творчих працівників», правовий статус та методи функціонування якого будуть відповідати Спілці зі збору внесків на соціальне забезпечення та сімейні допомоги, що діє у Франції, а також Фонду соціального забезпечення творчих працівників, який діє в Німеччині. | |
| dc.description.abstract | Tsyhanenko S.V. Protection of the labour rights of creative workers. – Qualification scientific work as a manuscript. Thesis for the doctor of philosophy degree in specialty 081 “Law”. Volodymyr Dahl East Ukrainian National University, Ministry of Education and Science of Ukraine. Kyiv, 2026. The aim of the dissertation research is, on the basis of theoretical developments in legal scholarship generally and in labour-law doctrine in particular, to clarify the nature and specific features of the protection of the labour rights of creative workers and to develop scientifically grounded approaches to its application. In elaborating the theoretical and methodological foundations of the protection of the labour rights of creative workers under Ukrainian legislation, the study identifies the contemporary system of the principal labour rights of creative workers. Under Ukrainian labour legislation, this system includes, first, general rights, since creative workers fully possess the status of employees; secondly, special rights inherent in creative workers, including the right to creative freedom, authorship and protection of the results of intellectual activity, preferential guarantees in cases of collective redundancy, and others; and, thirdly, particular rights enjoyed by certain categories of creative workers, including persons with disabilities, persons with special family responsibilities, and others. It is argued that the essential content and objective basis of the creative worker’s right to protection of labour rights consists in a normatively regulated and institutionally organised set of fundamental legal possibilities, that is, a legally defined form and measure of conduct in the sphere of rights protection, enabling the creative worker to make unobstructed use of jurisdictional and/or non-jurisdictional legal mechanisms where a subjective labour right has been violated, has become disputed, or is not recognised, as well as where there is a threat or risk of its violation. As a result, the relevant labour right may be restored or recognised, barriers to its full realisation may be removed, and its violation may be prevented. The principles governing the protection of the labour rights of creative workers are proposed to be understood as fundamental legal and institutional-organisational foundations of a general legal, sectoral, and particular institutional character which must be observed in the protection of creative workers’ labour rights, are contained in sources of law, and, by their purpose, ensure the integrity of workers’ rights protection. These principles ensure that both the process and the outcomes of protecting subjective rights correspond to the essence of objective law and make possible the socially safe exercise by a creative worker of the right to protection of his or her violated labour rights. The system of these principles comprises the following groups of fundamental ideas: first, general legal principles, namely the principles of the rule of law, legality, human-centredness, equality, and justice; secondly, sectoral principles, including the principles of freedom of labour, decent work, the priority of the person in the rights-protection process, solidarity in the protection of workers’ labour rights, social justice, the application of the idea of social partnership in the protection of workers’ labour rights, and the principle of protecting workers’ labour rights as such; and, thirdly, institutional principles, namely the principles of universality, systematicity and comprehensiveness, adaptability and differentiation, mandatory protection, timeliness of protection, and adequacy, or predictability, of the scope and nature of protection of the labour rights of creative workers. In examining the organisational and legal foundations for the protection of workers’ labour rights under Ukrainian legislation, particular attention is paid to a critical analysis of the current factors that lead to violations of creative workers’ labour rights and complicate the exercise of the right to protection of those rights. The principal factors identified include: the insufficiency of the legal framework for guaranteeing the labour rights of creative workers and ensuring the inevitability of legal liability for violations of their rights in the sphere of labour and employment; the desocialisation of labour and employment; the weakening of collective protection and trade union influence, as well as the precarisation of employment relations and employment more generally; the growth of informal employment and bogus selfemployment among creative workers; the global digitalisation of labour and employment, together with the development of artificial intelligence; and discrimination against creative workers and particular categories of such workers. The study further develops the scholarly approach to understanding the principal legal guarantees of proper protection of creative workers’ labour rights as normatively established legal conditions and means, consistent with the principles of law, including public regime-status, normative-legal, and institutional-organisational guarantees, which ensure the lawful and effective exercise by these workers of the right to protection of their labour rights, whether already violated or at risk of violation. Such guarantees also secure the performance of the state’s duty and, to an appropriate extent, that of civil society institutions, to ensure the protection of the labour rights of creative workers. The author clarifies the theoretical and practical understanding of contemporary jurisdictional forms, namely judicial and administrative forms, and non-jurisdictional forms, namely self-protection, public protection, the activity of labour dispute commissions, and mediation, as well as the methods and means of protecting the labour rights of creative workers. In this context, a method of protection is understood as the legal effect achieved within the chosen form of protection of the labour rights of creative workers and corresponding to the aims and tasks of the relevant legal form of protection. A means of protection is understood as a specific standard instrument or action through which the chosen method of protecting the labour rights of creative workers is implemented within the relevant legal form of rights protection. In examining directions for improving the organisational and legal foundations for the protection of workers’ labour rights under Ukrainian legislation, the study identifies the current state of protection of the labour rights of creative workers in foreign states. On the basis of the analysis conducted, it is established that there are currently no states in which a developed system of comprehensive protection of the labour rights of creative workers has been created. At the level of the European Union, a process is under way to develop standards for determining the legal status of creative workers, as well as provisions concerning the safeguarding and protection of their labour rights. In a number of EU Member States, in particular Spain, Germany, and France, it is recognised that creative workers, by virtue of their status, may use all available forms, methods, and means of protecting workers’ labour rights. At the same time, these states take into account the influence of the sphere of creative work on the worker’s ability to exercise and protect his or her labour rights, above all the right to work and to enjoy freedom of creative work. This vulnerability is compensated for through the operation of relevant insurance funds for creative workers. On the basis of UNESCO reports and recommendations, the legislative work of the European Parliament, and the regulatory developments of EU Member States, the study substantiates the need for comprehensive improvement of the legal regulation governing the protection of the labour rights of creative workers. This should be achieved, first, by amending the Strategy for the Development of Culture in Ukraine until 2030 and by developing a Concept for the Safeguarding and Protection of the Labour Rights of Creative Workers in Ukraine; secondly, by ratifying the 2014 Protocol to the International Labour Organization Forced Labour Convention, 1930 (No. 29); and, thirdly, by supplementing the Code of Labour Laws of Ukraine 1971 with Chapter XI-B, “Work of Creative Workers”. The proposed chapter should define the concept and features of creative work and the status of creative workers, including their rights and duties; the specific features of their working conditions; the procedure for concluding, suspending, and terminating an employment contract with a creative worker; the foundations of social insurance and the establishment and operation of a Social Security Fund for Creative Workers; the status of trade unions of creative workers; and the specific features of supervision and control over compliance with labour legislation in relation to this category of working citizens. Fourthly, the study substantiates the need to develop and adopt the Law of Ukraine “On the Social Security Fund for Creative Workers”, whose legal status and operating methods should be modelled on the Union for the Collection of Social Security and Family Benefit Contributions, URSSAF Limousin, operating in France, and on the Social Security Fund for Creative Workers operating in Germany. | |
| dc.identifier.citation | Циганенко С. В. Захист трудових прав творчих працівників : дис. … д-ра філос. : 081 – Право. СНУ ім. В. Даля. Київ, 2026. 258 с. | |
| dc.identifier.udc | 349.2 | |
| dc.identifier.uri | https://dspace.snu.edu.ua/handle/123456789/2906 | |
| dc.language.iso | uk | |
| dc.publisher | СНУ ім. В. Даля | |
| dc.subject | засоби захисту трудових прав | |
| dc.subject | захист трудових прав | |
| dc.subject | право на захист | |
| dc.subject | працівник | |
| dc.subject | професійні творчі працівники | |
| dc.subject | самозайнятість | |
| dc.subject | способи захисту трудових прав | |
| dc.subject | творча праця | |
| dc.subject | творчі працівники | |
| dc.subject | трудові права | |
| dc.subject | трудові відносини | |
| dc.subject | дискримінація | |
| dc.subject | удосконалення трудового законодавства | |
| dc.subject | форми захисту трудових прав | |
| dc.subject | creative work | |
| dc.subject | forms of protecting labour rights | |
| dc.subject | employee | |
| dc.subject | improvement of labour legislation | |
| dc.subject | labour rights | |
| dc.subject | means of protectinglabour rights | |
| dc.subject | methods of protecting labour rights | |
| dc.subject | professional creativeworkers | |
| dc.subject | protection of labour rights | |
| dc.subject | discrimination | |
| dc.subject | employment relations | |
| dc.subject | right toprotection | |
| dc.subject | selfemployment | |
| dc.title | Захист трудових прав творчих працівників | |
| dc.title.alternative | Protection of the labour rights of creative workers | |
| dc.type | Thesis |