Доступ до суду у кримінальному провадженні у практиці ЄСПЛ.
dc.contributor.author | Івчук, Ю. Ю. | |
dc.contributor.author | Ivchuk, Yu. | |
dc.date.accessioned | 2024-12-10T20:35:42Z | |
dc.date.available | 2024-12-10T20:35:42Z | |
dc.date.issued | 2024 | |
dc.description.abstract | У науковій роботі на підставі аналізу вітчизняної правової доктрини та практики Європейського суду з прав людини визначено особливості поняття доступу до суду та відмінність його від інших суміжних категорій. Досліджено правові позиції Європейського суду з прав людини, у яких втілюється змістовне значення категорії «доступ до суду» та випадки його обмеження. З урахуванням вітчизняних наукових підходів виокремлено такі основні значення категорії «доступ до суду»: 1) доступ до суду як елемент права на справедливий суд; 2) доступ до суду як суб’єктивне право особи. Зроблено висновок про змістовну взаємопов’язаність доступу до суду з іншими складовими права на справедливий суд, такими як публічність, гласність і відкритість судового провадження, забезпечення права на захист та рівність перед законом і судом. З урахуванням особливостей кримінального процесуального законодавства, надано визначення права доступу до суду як можливість звернення особи до суду у класичному розумінні, як до державної інституції, встановленої законом. Автором досліджено зміст поняття права доступу до правосуддя, під як им розуміють як формальну можливість звернення до суду як до інституції, так і можливість особи брати активну участь під час судового розгляду у кримінальному провадженні. На підставі аналізу практики ЄСПЛ досліджені найбільш поширені види обмежень права на доступ до суду, серед яких процесуальні обмеження, які полягають у закріпленні у національному процесуальному законодавстві обмежень щодо строку звернення до суду, а також підстав для перегляду справи судами вищої інстанції. Проаналізовано актуальні судові справи, у яких заявники скаржились на порушення права на доступ до суду у кримінальному провадження, серед яких: «Карт проти Туреччини», «Дорадо Баульде проти Іспанії», «Герен проти Франції», «Пуатрімоль проти Франції», «Маресті проти Хорватії». Автором досліджено найбільш поширені випадки процесуальних обмежень права на доступ до суду у практиці ЄСПЛ, серед яких зокрема: відмова у касаційному перегляді з підставі невиконання заявником ордеру на його арешт, відмова у перегляді рішення з підстав пропущення заявником строків, законодавче обмеження підстав перегляду рішення нижчої інстанції. | |
dc.identifier.citation | Івчук Ю. Ю. Доступ до суду у кримінальному провадженні у практиці ЄСПЛ. Актуальні проблеми права: теорія і практика. 2024. №1 (47). С. 83-91 | |
dc.identifier.doi | https://doi.org/10.33216/2218-5461/2024-47-1-83-91 | |
dc.identifier.udc | 349.2 | |
dc.identifier.uri | https://dspace.snu.edu.ua/handle/123456789/1508 | |
dc.language.iso | uk | |
dc.publisher | СНУ ім. В. Даля | |
dc.subject | доступ до правосуддя | |
dc.subject | доступ до суду | |
dc.subject | право на справедливий судовий розгляд | |
dc.subject | легітимні обмеження | |
dc.subject | практика ЄСПЛ | |
dc.subject | правова доктрина | |
dc.title | Доступ до суду у кримінальному провадженні у практиці ЄСПЛ. | |
dc.title.alternative | Access to the court in criminal proceedings in the practice of the ECtHR. | |
dc.type | Article |