2025 рік

Permanent URI for this community

https://dspace.snu.edu.ua/handle/123456789/2751

Browse

Browsing 2025 рік by Author "Баліцький, І. Г."

Now showing 1 - 2 of 2
  • No Thumbnail Available
    Item
    Емульсійна олігомеризація фракції С9 у присутності редокс-системи «стеарат олова – пероксид водню»
    (СНУ ім. В. Даля, 2025) Субтельний, Р. О.; Сціра, В. О.; Романюк, Є. В.; Баліцький, І. Г.
    Досліджено процес емульсійної олігомеризації фракції С9 побічних продуктів піролізу дизельного палива та бензину, ініційований редокс-системою «стеарат олова – пероксид водню». Обґрунтовано доцільність використання стеарату оловау як компонента редокс-системи. Стеарат олова сприяє утворенню активних радикальних частинок у присутності пероксиду воднюу та забезпечує безперервну генерацію гідроксильних і супероксидних радикалів на межі «вуглеводень – вода». Встановлено, що стеарат олова, розчинний у вуглеводневій фазі, лише незначно впливає на поверхневий натяг, тому для стабілізації емульсії необхідне додаткове введення 0,7 % емульгатора Е-30. Показано, що застосування редокс-системи забезпечує підвищення виходу смоли до 28,1 % для фракції С9 піролізу дизельного палива та 35,0 % для фракції С9 піролізу бензину. Оптимальна концентрація стеарату олова становить 0,75–1,0 %. Досліджено фізико-хімічні та реологічні властивості отриманих смол. Встановлено, що смоли, синтезовані за редокс-емульсійною технологією, характеризуються нижчим кольором (20–30 мг I₂/100 мл), вищими показниками густини на одиницю в’язкості (845–1529 м⁻¹·с⁻¹) і меншим температурним коефіцієнтом в’язкості (–0,012 мПа·с/К), що свідчить про покращену термостабільність і пластичність матеріалу. Отримані результати підтверджують ефективність низькотемпературної емульсійної олігомеризації з використанням редокс-системи «стеарат олова + пероксид водню» як перспективного методу синтезу світлозабарвлених вуглеводневих смол з покращеними експлуатаційними властивостями та зниженими енерговитратами.
  • No Thumbnail Available
    Item
    Суспензійна олігомеризація фракції С9 побічних продуктів нафтопереробки з використанням N1, N1-ди (трет-бутилпероксиметил) -4- (трет-бутилперокси) аніліну
    (СНУ ім. В. Даля, 2025) Субтельний, Р. О.; Баліцький, І. Г.; Сціра, В. О.; Журавський, Є. В.; Кічура, Д. Б.
    У статті досліджено отримання вуглеводневих смол С9 методом суспензійної олігомеризації побічних продуктів нафтопереробки. Традиційні технології, засновані на вільнорадикальній олігомеризації, мають недоліки, зокрема високу температуру процесу, тривалу реакцію та темний колір кінцевого продукту, що обмежує його застосування у лакофарбових матеріалах. Запропоновано технологію суспензійної олігомеризації у водному середовищі за низьких температур та інтенсивного перемішування. Реакційна суміш містить воду як дисперсійне середовище, вуглеводневу фракцію С9, амінопероксидний ініціатор та стабілізатор суспензії. Як ініціатор використано N-заміщений амінопероксид – N1,N1-ди(трет-бутилпероксиметил)-4-(трет-бутилперокси)анілін, що забезпечує реакцію за низьких температур. Досліджено модельні суміші, що імітують фракції С9 побічних продуктів піролізу дизельного палива і бензину, з вмістом ненасичених сполук 53,0 % і 50,0 %, відповідно. Температура реакції (313–353 К) і концентрація ініціатора (0,032–0,096 моль/л) не мають суттєвого впливу на вихід смол. Оптимальні умови: температура – 333 K, концентрація ініціатора – 0,064 моль/л, інтенсивність перемішування Re = 10120, вміст дисперсної фази – 25 % об. Тривалість реакції для фракції дизельного палива – 90 хв, вихід – 21,2 %, для фракції бензину – 180 хв, вихід – 26,8 %. За цих умов отримано світлі вуглеводневі смоли (20–30 мг I2/100 мл) з температурою розм’якшення 351–353 К і молекулярною масою 525–540. Суспензійна олігомеризація з амінопероксидним ініціатором дає змогу проводити процес за невисоких температур (303–353 К) та короткого часу (90–180 хв). Це дозволяє ефективно відводити надлишкове тепло, підтримувати ізотермічні умови, запобігати побічним реакціям окиснення та потемнінню продукту. Отримані результати дозволяють вдосконалити процес олігомеризації вуглеводневих фракцій та отримати світлі смоли з покращеними характеристиками, що сприятиме зниженню енерговитрат у виробництві.