Дисертації, спеціальність 073 – Менеджмент

Permanent URI for this collection

https://dspace.snu.edu.ua/handle/123456789/1627

Browse

Browsing Дисертації, спеціальність 073 – Менеджмент by Author "Дімчогло, А. І."

Now showing 1 - 1 of 1
  • No Thumbnail Available
    Item
    Розвиток підприємницьких структур у посткризовий період
    (СНУ ім. В. Даля, 2026) Дімчогло, А. І.; Dimchohlo, A.
    Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії в галузі знань 07 – Управління та адміністрування за спеціальністю 073 – Менеджмент – Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки України, Київ, 2026. Основний науковий результат дисертаційної роботи полягає у формуванні комплексного методологічного підходу до побудови інноваційних напрямків розвитку вітчизняного підприємництва в період кризи та в посткризовий період, що підтримує процес формування інструментарію антикризового моделювання бізнес-процесів з усіх видів підприємництва у туризмі, у тому числі в рамках механізму державно-приватного партнерства. Держава активно працює над створенням сприятливих умов для підприємництва, що є важливим фактором економічної стабільності та відновлення країни. Аналіз поточного стану малого та середнього бізнесу вказує на його відставання від аналогічних галузей економічно розвинених країн по номенклатурі продукції. У результаті в структурі споживання щорічно зростає частка імпортних препаратів, продуктів та обладнання. Мале і середнє підприємництво об'єктивно займає особливе місце в економічній системі країни, що також обумовлюється соціальною значимістю процесу створення додаткових робочих місць, вироблених продукції і послуг, наукомісткістю виробництва інноваційних підприємств. Таким чином, інноваційний розвиток вітчизняного підприємництва є одним із пріоритетних напрямків модернізації економіки України. З точки зору нормативно-правової підтримки необхідно запропонувати ініціативу щодо впровадження на підприємствах та в організаціях обов'язкового процесу формування і реалізації стратегії власного розвитку і поставити в функціонал інституту управління інноваційною підприємницькою діяльністю, контроль над її реалізацією. Основною перевагою малого підприємництва можна назвати високу продуктивність в діяльності підприємств, тому що вони більш орієнтовані на кінцевого споживача. Саме тому так важливо підтримувати мале підприємництво на державному рівні, і особливо гостро це питання встає в умовах економічної кризи. Запропонована в цьому дослідженні концепція державного управління процесами комерціалізації інновацій у сучасних ЗВО в інтересах підвищення їх ефективності покликана забезпечити прискорену інституціоналізацію запропонованих нових форм та методів комерціалізації інновацій у ЗВО сучасної країни при взаємодії з підприємницькими структурами та їх успішне практичне застосування, що буде сприяти інноваційному розвитку вітчизняної соціально-економічної системи. Заплановані позитивні результати для ЗВО будуть пов'язані зі зниженням ризикових складників інноваційної діяльності підприємництва, підвищенням комерційної ефективності і зниженням залежності від державного фінансування, тобто зростанням фінансової самостійності і, отже, гнучкості і адаптивності до змінних умов господарювання. Прогнозовані переваги для підприємницьких структур будуть полягати в підвищенні доступності інновацій на базі співробітництва із ЗВО. Очікуваний позитивний соціальний ефект (екстерналія) буде представлений зниженням державних (суспільних) витрат на фінансування сфери науки та освіти та прискореною побудовою інноваційної системи підприємництва, що характеризується підвищеною стійкістю та глобальною конкурентоспроможністю. У процесі дослідження сформульовано системну типологію напрямів адаптації малого та середнього бізнесу, а також некомерційних організацій до умов пандемічної кризи та воєнного стану, що охоплює організаційно- управлінський, економіко-фінансовий, маркетинговий, операційно- технологічний, соціально-гуманітарний та нормативно-правовий вектори. На відміну від існуючих підходів, які здебільшого фрагментарно висвітлюють окремі аспекти адаптації, запропонована типологія є комплексною та враховує динаміку змін середовища в умовах багатовимірної кризи, зокрема симультанність впливу пандемічних та воєнних ризиків. У дисертації окрему увагу приділено ролі органів місцевого самоврядування та регіональних фондів підтримки підприємництва у стимулюванні розвитку туризму в умовах війни. Зокрема, розглянуто практики надання мікрофінансування, консультаційної підтримки та сприяння цифровій адаптації туроператорів. У перспективі передбачається запуск нових безпечних маршрутів внутрішнього туризму, адаптованих до умов воєнного часу. Аналіз показує, що значна частина малих підприємств у сфері туризму й гостинності має обмежені ресурси, а річний обсяг їх виручки часто не перевищує 2 млн грн. Це потребує перегляду стратегічних цілей розвитку туризму в Україні з акцентом на стійкість, безпеку, доступність і внутрішню мобільність населення. Удосконалено методичний підхід до оцінювання результативності бізнес- процесів туристичного підприємства шляхом розроблення інтегрованої моделі, яка поєднує трирівневу систему адитивного згортання критеріїв, методи кластерного аналізу та інструменти нечіткої логіки. На відміну від існуючих підходів, запропонована модель враховує специфіку функціонування туристичного бізнесу (сезонність, суб’єктивність клієнтських оцінок, залежність від зовнішніх партнерів); забезпечує системну інтеграцію кількісних і якісних показників результативності; дозволяє оптимізувати перелік показників через кластеризацію без втрати інформативності; використовує механізми нечіткого логічного виводу для формування управлінських рішень в умовах невизначеності; дає змогу сформувати узагальнений інтегральний показник ефективності для стратегічного управління розвитком підприємства. Запропонований підхід може бути адаптований до різних типів туристичних підприємств (туроператорів, турагентств, компаній з організації подорожей), що розширює його прикладну цінність. В дослідженні розроблено інструментарій диференційованого визначення верхніх і нижніх меж бюджетного фінансування для суб'єктів туристичної індустрії на основі комплексної оцінки туристичної привабливості регіону, рівня розвитку інфраструктури, прогнозованого туристичного потоку та економічної ефективності проєкту, що дозволяє забезпечити цільове спрямування державної підтримки, підвищити ефективність використання бюджетних коштів у сфері розвитку глемпінг-інфраструктури в умовах державно-приватного партнерства. Доведено, що глемпінг-індустрія в Україні може стати важливим напрямом розвитку туризму в умовах війни та після її закінчення. Хоча сьогодні цей ринок має обмежений розвиток через складні умови безпеки та економічної нестабільності, його потенціал для внутрішнього туризму залишається значним. Глемпінг може стати привабливим варіантом для українців, які шукають комфортний відпочинок на природі, а також важливою складовою відновлення економіки через розвиток екологічного та відновлювального туризму. Враховуючи сучасні тенденції до екологічного туризму та мобільних рішень, глемпінг може стати важливим компонентом українського туристичного ландшафту, сприяючи відновленню економіки після війни, підвищенню інтересу до внутрішнього туризму та залученню іноземних туристів.