Вісник СНУ ім. В.Даля № 6 (292) 2025

Permanent URI for this collection

https://dspace.snu.edu.ua/handle/123456789/2536

Browse

Browsing Вісник СНУ ім. В.Даля № 6 (292) 2025 by Author "Serikova, O. M."

Now showing 1 - 1 of 1
  • No Thumbnail Available
    Item
    Вплив міжнародних стандартів фінансової звітності на облікову політику компаній у післякризовий період.
    (СНУ ім. В. Даля, 2025) Манухіна, М. Ю.; Тацій, І. В.; Серікова, О. М.; Manukhina, M. Y.; Tatsii, I. V.; Serikova, O. M.
    Метою дослідження є комплексне вивчення впливу міжнародних стандартів фінансової звітності на формування та трансформацію облікової політики українських компаній у післякризовий період, зокрема аналіз особливостей адаптації основних норм IFRS 9 і IFRS 17, виявлення системних розбіжностей у внутрішніх процедурах обліку та оцінювання їхнього впливу на прозорість звітності й фінансову стійкість підприємств. Здійснено загальний огляд нормативно-правового середовища в Україні, проведено багаторівневий Gap-аналіз інструментів класифікації фінансових активів за IFRS 9 і резервування за IFRS 17 із застосуванням матриці «фактичне – нормативне». Застосовано методи фінансового моделювання та стрес-тестування для визначення впливу виявлених невідповідностей на рентабельність, ліквідність і вартість капіталу. Здійснено порівняльний галузевий аналіз практичних кейсів у сферах енергетики, страхування та туризму на основі лонгітюдних даних. З’ясовано, що поетапна імплементація МСФЗ сприяла підвищенню прозорості й порівнянності звітності. Однак виявлено системні недоліки в переході на модель очікуваних кредитних збитків і застосуванні актуарних припущень за IFRS 17, що спричиняє затримки у визнанні резервів та заниження ризику. Поширена фрагментарність у розкритті чутливості оцінок знижує інформованість інвесторів та підриває довіру. В енергетичному секторі поглиблений перерахунок активів збільшив амортизаційні витрати, проте згодом оптимізація призвела до зниження вартості капіталу. Страхові компанії вдосконалили методи резервування й розширили сегментне розкриття, а представники туристичної галузі оперативно адаптували політики визнання доходу за ваучерами у відповідь на карантинні обмеження. Ці дані зумовили формулювання практичних рекомендацій та визначення векторів подальших досліджень.Результати роботи підтверджують необхідність посилення внутрішніх контрольних процедур, регулярного проведення Gap-аналізу з чіткою пріоритизацією усунення невідповідностей, модернізації ERP-інфраструктури та підвищення кваліфікації фінансових і актуарних фахівців. Перспективними напрямами подальших досліджень є лонгітюдна оцінка ефективності моделей очікуваних кредитних збитків у різних макроекономічних сценаріях і застосування цифрових технологій і штучного інтелекту для автоматизації оцінки ризиків та покращення якості розкриття інформації.