ДН-04-19 «Духовна безпека студентської молоді: теоретичний та практичний аспекти»

Permanent URI for this collection

Browse

Recent Submissions

Now showing 1 - 7 of 7
  • Item
    The effects of gender, tenure, and primary workplace on occupational burnout of Ukrainian police officers
    (2019) Valieiev, R.; Polyvaniuk, V.; Antonenko, Т.; Sobakar, A.
    The postmodern era poses special challenge for police: the transition from the archetypal role of a warrior to the role of a servant. Purpose. To determine the level of Ukrainian police officers` burnout and effect of the gender, tenure and primary workplace (field work or office service) on it. The study involved police officers of the National Police of Ukraine (age –20-45 years, n = 129 –men, n = 55 –women). The questionnaire was applied. The results of the questionnaire were processed by mathematical statistics methods. 53.8% and 30.4% of the officers revealed high and average levels of emotional exhaustion respectively. Only 15.8% officers revealed low level of depersonalization (≤6 points) a reduction in their personal accomplishment (≥39 points). The correlation analysis was performed by the Kendall rank correlation coefficient. The study did not reveal a statistically significant relationship between burnout and gender. However, a slight negative correlation of tenure and burnout was revealed. This requires further research of young officers, in particular, their job expectations. The primary workplace is identified as a significant predictor of emotional exhaustion (τ Kendall=0.192), depersonalization (τ-Kendall=0.176) and aggregated global measure of burnout (τ-Kendall=0.179). The revealed condition and structure of occupational burnout of Ukrainian police officers testify to its risk level and the necessity of its constant monitoring and psychological support. The implications and limitations of research and practice are discussed.
  • Item
    Виховання особистості у контексті позитивної педагогіки
    (СНУ ім. В. Даля, 2019) Сафонова, І. О.
    У статті висвітлено деякі аспекти виховання особистості у контексті позитивної педагогіки. Традиційна система виховання, затиснена в рамки соціального (зовнішнього) детермінізму, примусу і необхідності, скувала внутрішні можливості людини, відсторонила її від людськості, знищила інтерес до самостворення і творчості, тим самим позбавила її права бути щасливою. Пріоритет можливостей над необхідністю, інтересів над потребами, творчості над технологічністю, самодетермінації над детермінацією – нові координати виховання позитивної особистості. Суголосним нашому розумінню є визначення позитивного виховання С. В. Колесовою – науковий напрямок в теорії і практиці педагогіки, що розробляє умови, зміст, принципи та технології виховання позитивної особистості, яка відрізняється розвиненим позитивним мисленням, вираженим позитивним ставленням до світу та досвідом позитивної поведінки і побудови власного життя. Позитивна педагогіка має розставити акценти у сприйнятті дійсності і визначити новий зміст освіти. Вона спрямована на пошук позитивного в самій людині, іншій людині, відносинах, природі, світі, – і це не означає, що необхідно приймати бажане за дійсне, покладатися на самообман чи фантазії, не помічати негативних явищ, необміркованих учинків, вразливих рис характеру людей, – навпаки метою цієї нової науки є позитивний розвиток людини, завдяки якому вона здатна до свободи вибору, самоактуалізації своїх потенційних можливостей, самовиховання, самоуправління в різних життєвих ситуаціях. На сьогоднішній день позитивна педагогіка є на стадії становлення і тільки починає входити в поле українського педагогічного дискурсу, проте спектр її дослідження є надзвичайно широким. Так, потребує вивчення педагогічний аспект позитивного сприйняття світу, позитивного мислення, необхідна розробка нових технологій, умов, принципів виховання позитивної особистості.
  • Item
    Художня освіченість в аспекті формування духовно-культурних цінностей освіти студентської молоді
    (СНУ ім. В. Даля, 2019) Безугла, М. В.
    У статті надається характеристика художньої освіченості в аспекті формування духовно-культурних цінностей студентської молоді. Особлива увага прикута до практичного аспекту введення елементів художньої освіченості у практику викладання навчальних дисциплін педагогічного циклу (на прикладі аналізу досвіду викладання декількох спецкурсів). Наведено характеристику найбільш значимих наукових конференцій, самітів та семінарів, які націлені на формування духовності, культури і художньої освіченості студентської молоді. Увага приділена характеристиці поглядів на значущість художньої освіти для розвитку культурної особистості як Людини Епохи Культури сучасного канадського ученого-культуролога Д. Пола Шафера, який на прикладі власного досвіду знайомства із художньої освітою доводить її роль і значущість для формування особистості. Стаття містить яскраві приклади творів мистецтва (музичних, літературних творів, живопису тощо), які у своїй взаємодії вдало використовуються сучасними вченими під час викладання педагогічних дисциплін для формування художньої освіченості студентської молоді і формування у неї духовно-культурних цінностей освіти. У статті доведено, що включення елементів художньої освіти у навчальний процес стимулює розвиток навичок, які є необхідними сучасній молоді, а саме: багаторівневого вирішення проблем, критичного мислення, креативності, творчості, емоційного інтелекту, гнучкості розуму і свідомості, активної взаємодії з іншими, емоційно-інтелектуальної письменності, пізнання «зсередини» або так званого «внутрішнього слухання», саморефлексії тощо.
  • Item
    On the Eve of the Future : the Values Sign Change
    (2019) Antonenko, Т.; Chursin, М.
    The article is devoted to the problem of the influence of the information space evolution on the value system of the personality. The process of transformation of separate values is considered. Thus, the value of awareness is disproved by the assertion that in the 21st century a huge amount of easily accessible information, on the contrary, caused the creation of a more concerned humanity, rather than a more informative one. Similar statements are made with respect to other key human values, such as: the value of knowledge, the value of communication, the value of speed, the value of flexibility and mobility, as well as the generalizing value that is the value of freedom. Their traditional positive assessment varies even to the opposite. Such a sharp change is necessary in order to avoid a catastrophe in reality; it may be a protective response of society in the context of its adaptation to the future.
  • Item
    Культурна особистість : концептуальні ідеї П. Шафера
    (2019) Шевченко, Г. П.; Антоненко, Т.; Безугла, М.
    В статті визначені основні концептуальні ідеї П. Шафера на розвиток культурної особистості: культурна особистість – необхідна умова розвитку Епохи Культури; основа для життя культурної особистості – художня освіта і мистецтво; культурна особистість передбачає наявність культурного світогляду, який має стояти над економічним світоглядом; охарактеризовані чотири основні контексти дослідження культури як "всеосяжного цілого" (художній, соціальний, антропологічний, ідеологічний); культурна особистість є цілісною, зосередженою, автентичною, унікальною, творчою, альтруїстичною, гуманною; визначені пріоритети Епохи Культури; культура – ключ до розвитку духовності особистості.
  • Item
    Цінності освітнього середовища як чинника культурного одухотворення суб’єктів педагогічної взаємодії
    (Zuvedra, 2019) Шевченко, Г. П.
    У статті обґрунтовано вплив цінностей освітнього середовища на культурне одухотворення суб’єктів педагогічної в зає модії і проявлення в них образу Людини Культури. Проаналізовано погляди визначних зарубіжних і вітчизняних педагогів на чинники окультурення та просвітлення людської природи. Схарактеризовано сутнісні ознаки одухотвореного образу людини культури ХХІ століття. Акцентовано увагу на негативному впливі сучасного інформаційного простору на проявлення цього образу у підростаючого покоління. Обґрунтовано необхідність формування в молоді інтересу, а згодом і потреби в одухотвореному людському діянні.