Статті (КІА)

Permanent URI for this collection

Browse

Recent Submissions

Now showing 1 - 4 of 4
  • Item
    Роль відеоігор у набутті та розповсюдженні історичних знань
    (2020) Сапицька, О. М.; Sapуtska, O. M.
    The formation of the historical background in video games is provided by spatial narratives. In recent years, they are more and more amenable to adjustments in the direction of maximally exact correspondence to socio-economic, political, cultural, domestic, geographical, climatic and so on elements of the localized on the scenario of the game`s chronotop. This may indicate another qualitative transformation of video games as a socio-technical and socio-cultural phenomenon, as well as about the positive cultural and intellectual dynamics of the modern “consumer society”. Computer video games, as part of the digital, educational and entertainment industry as a whole, are in a state of constant high-speed dynamic transformation in the context of global digitalization of all aspects of society and a lot of competition in the field of video games in particular. Based on the analytics of the results of direct surveys, statistical and factual data, in article an attempt was made to assess the use of video games as a non-formal education tool for relaying and consolidating historical knowledge for different age and social groups of game products consumers, as well as the appropriateness of their use in the classical educational system at different levels. Computer video games with the most accurate historical content as well as “alternative” historical content can become highly effective additional pedagogical tools for acquiring basic and in-depth knowledge of history both for self-education and in academic institutions. As part of the study of academic history, whole historical digital laboratories can be created that study both the multivariance of history and bring “alternative realities” into the linear real history of the development of human civilization. The success of using video games with historical content for the needs of academic history is high only if the teacher understands not only historical but also technical terms, knows the features of developmental psychology, knows the scenario and features of the video game proposed for modeling, and can develop their own teaching methods based on an interdisciplinary approach.
  • Item
    Металовиробництво Дніпро-Донського регіону в епоху раннього металу: підсумки та перспективи дослідження
    (ІА НАН України, 2019) Бровендер, Ю. М.
    Статтю присвячено результатам досліджень металоробної діяльності давнього на- селення Дніпро-Донського регіону – одного з ключових для теренів півдня Східної Європи за доби енеоліту-бронзи, а також перспективам подальшого дослідження цієї проблеми.
  • Item
    Металовиробництво бережнівсько-маївської зрубної культури доби пізньої бронзи Дніпро-Донецького регіону
    (2018) Бровендер, Ю.; Бровендер, Ю. М.; Brovender, Yu.
    Стаття розкриває особливості металовиробничої діяльності населення бережнівсько-маївської зрубної культури (БМЗК) доби пізньої бронзи на теренах Дніпро-Донецького регіону. На прикладі комплексів Донецького гірничо- металургійного центру, серед яких найбільш виразними є пам’ятки Картамиського археологічного мікрорайону спро- стовується точка зору тих дослідників, які вважають експлуатацію мідних руд Донбасу у добу пізньої бронзи вкрай незначною. Функціонування цього виробничого центру надійно пов’язується з БМЗК. У Дніпро-Донецькому регіоні активно функціонувало металовиробництво БМЗК, на відміну від металовиробничої діяльності населення покровсько-мосоловської зрубної культури, свідчення якої тут невідомі. Ця обставина стала основою для виділення на території цього регіону за доби пізньої бронзи відповідної виробничої зони. При цьому основ- ною сировиною для неї були мідні руди Донецького кряжа.
  • Item
    Металовиробництво зрубної культурної спільноти доби пізньої бронзи Дніпро-Донського регіону: загальна тенденція розвитку
    (2018) Бровендер, Ю.; Бровендер, Ю. М.
    Стаття присвячена проблемі металовиробничої діяльності зрубної спільноти доби пізньої бронзи (XIX—XIII ст. до н. е.). Аналіз накопиченої у Дніпро-Донському регіоні джерельної бази носіїв покровсько-мосоловської (XIX—XV ст. до н. е.) та бережнівсько-маївської (XVII— XIII ст. до н. е.) культурних традицій дозволив автору простежити загальну тенденцію розвит- ку металовиробництва зрубної спільноти Дніпро-Донського межиріччя у пізньобронзову добу. Отримані спостереження дають підстави припускати існування на всій території Дніпро- Донського регіону за доби пізньої бронзи рівномірного розповсюдження металопродукції. Досягти це можливо було завдяки розробці місцевих руд, а також наявності організованої системи розподілу цієї продукції. Основним постачальником сировини для виробництва металу в цьому регіоні був Донецький гірничо-металургійнй центр (ДГМЦ). Як високоорганізована, орієнтована на великомасштабне виробництво система спеціалізованих на видобутку та збагаченні мідної руди пам’яток, ДГМЦ виник на завершальному етапі палеометалевої доби — в епоху пізньої бронзи. Його виникнення є результатом поступового (еволюційного) розвитку металовиробництва попередніх культурних утворень доби раннього металу, які функціонували, перш за все, у Дніпро-Донському регіоні.