Дисертації, спеціальність 073 – Менеджмент
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing Дисертації, спеціальність 073 – Менеджмент by Subject "economic security"
Now showing 1 - 2 of 2
Results Per Page
Sort Options
Item Забезпечення економічної безпеки підприємств регіону в контексті його стійкого розвитку в умовах цифровізації(СНУ ім. В. Даля, 2026) Брикайло, Є. Б.; Brykailo, Ye. B.Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії в галузі знань 07 – Управління та адміністрування за спеціальністю 073 – Менеджмент – Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки України, Київ, 2026. Основний науковий результат дисертаційної роботи полягає у формуванні науково обґрунтованого підходу до управління економічною безпекою підприємств регіону з урахуванням впливу цифровізації, який дозволяє підвищити адаптивність регіональної економіки до сучасних викликів, зміцнити її стійкість та забезпечити довготривалий розвиток. В дослідженні доведено, що важливе значення для підвищення стійкості розвитку є розвиток інфраструктури, спрямованої на створення безвідходного виробництва, зниження рівня негативного впливу на довкілля, перехід на технології «замкнутого циклу». Для цього необхідна консолідація зусиль всіх стейкхолдерів розвитку території – від органів державної влади до окремих громадських об'єднань. Таким чином, узгодження інтересів власників виробничих ресурсів, органів державної влади та інститутів громадянського суспільства є необхідною умовою переходу до стійкого розвитку. Виходячи з запропонованого авторського методичного підходу до оцінки факторів цифрового розвитку підприємств регіону в контексті подальшого пошуку напрямів підвищення рівня економічної безпеки підприємств регіональної господарської системи, в роботі зроблено висновок, що стійкий розвиток територій в умовах цифрової економіки передбачає детальне вивчення всієї сукупності факторів, що визначають цифрові перетворення для виявлення та систематизації загроз, пошуку резервів їх усунення, які є універсальними, логічно збудованими і доступними для всіх зацікавлених користувачів. 3 Практичне застосування запропонованої методики оцінки рівня економічної безпеки підприємств регіонів відрізняється від вже існуючих розробок своєю універсальністю, можливістю розрахунків на основі доступних вихідних даних, що дозволяє своєчасно виявляти загрози внаслідок порівняльного аналізу досягнутих показників із обґрунтованими пороговими значеннями.За допомогою проведених зіставлень визначаються сучасні виклики економічної безпеки підприємств регіону, які згодом підлягають стратегічному впливу в цілях зниження ймовірності їх прояву на тенденції найважливіших соціально-економічних показників. В роботі уточнено склад загроз «зеленого переходу» (конфлікт інтересів влади та бізнесу, дефіцит інвестицій, використання екологічного порядку денного для економічного тиску, посилення конкуренції, природні катастрофи, соціально-економічні диспропорції) та ризики ESG-фінансування (зміни законодавства, «зелені» податки, заборони на окремі види діяльності, фінансові ризики для компаній із високим вуглецевим слідом, дисбаланс попиту й пропозиції на «зелені» інвестиції, обмеження співпраці з компаніями, що не відповідають ESG-стандартам). Це дозволяє розширити систему індикаторів економічної безпеки для оцінки загроз «зеленого» переходу на макро- і мезорівні. На наш погляд, представлена в роботі класифікація загроз цифровому розвитку суспільства в контексті забезпечення економічної безпеки дозволяє систематизувати комплекс загроз на окремі групи залежно від підприємств регіонального проекту з цифрової економіки, що згодом надає можливість їхнього ранжирування для виділення найбільш пріоритетних, імовірність виникнення яких є максимально можливою.Детальний аналіз загроз цифровому розвитку суспільства передбачає комплексне вивчення впливу факторів внутрішнього та зовнішнього середовища підприємств регіону, зіставлення отриманої інформаційної бази з критеріями економічної безпеки підприємств регіону. Враховуючи підприємств регіональну диференціацію, необхідно 4 застосовувати принципи бенчмаркінгу, тобто оцінювати ключові досягнення підприємств регіонів з позиції їх міжрегіональної конкурентоспроможності. Базою для порівняння можуть бути результати щорічного рейтингу соціально- економічного станупідприємств регіонів, що визначають бенчмарк та аутсайдери. Необхідно також удосконалити методику подання статистичних даних з позиції частоти їх надання, доступності, релевантності та комплексності. Проведений аналіз дозволяє зробити висновок про те, що масив індикаторів економічної безпеки на мезорівні характеризується високою неоднорідністю, що не дозволяє використовувати більшу частину даних індикаторів, які пояснюють зміни індексу зростання валового регіонального продукту на душу населення та побудови рівняння множинної регресії, що пов'язує цільовий показник забезпечення економічної безпеки – темп зростання валового регіонального продукту на душу населення та індикаторів економічної безпеки підприємств регіону. Представлена в роботі сукупність аналітичних прийомів, що використовуються в рамках дослідження стратегічних проблем та викликів економічної безпеки підприємств регіону, з урахуванням сучасних тенденцій і факторів розвитку доводить її інформативність, об'єктивність, спирається на традиційні методи пізнання і може бути адаптована з урахуванням нових викликів та ризиків. Таким чином, запропонований механізм забезпечення економічної безпеки підприємств регіону з урахуванням виявлення, аналізу та систематизації основних загроз на основі дослідження основних трендів соціально-економічних індикаторів розвитку є, на наш погляд, збалансованим, повним, модернізованим, що доводить його універсальність для підприємств регіонів нашої країни і доцільність використання для прийняття стратегічних рішень. Формування Карти пріоритетності загроз є необхідним елементом системи економічної безпеки підприємств регіону, оскільки дозволяє акцентувати увагу на «вузьких» місцях при розробці або вдосконаленні 5 стратегії соціально-економічного розвитку залежно від можливості підприємств регіону усувати вплив дестабілізуючих факторів.Перспективними напрямками розвитку викладеного алгоритму аналізу загроз економічній безпеці підприємств регіону слід назвати вдосконалення нормативно-правової бази, що регламентує процеси економічної безпеки на підприємствах регіональногорівня; удосконалення системи статистичного обліку інформації для аналізу тенденцій дестабілізуючих факторів; якісну оцінку загроз та їх наслідків за допомогою геоінформаційних систем.Практична значимість представленого алгоритму аналізу загроз економічнійбезпеціпідприємств регіону полягає у доповненні теоретичних досліджень по зазначенійпроблематиці, а також опрацювання інструментів управління дестабілізуючими факторами на основі комплексної оцінки за різнорідними якісними параметрами. Як головні стратегічні проблеми слід назвати проблему правильного співвідношення цілей зі сферою стратегічних пріоритетів. При цьому слід чітко розрізняти поняття стратегічних проблем і «вузьких» місць, останні виявляються при порівнянні окремих підприємств регіонів в розрізі фактично досягнутих індикаторів економічної безпеки.Причинно-наслідковий зв'язок між пріоритетами регіонального розвитку, економічною безпекою підприємств регіонів та національною безпекою дозволяє обґрунтувати наукову гіпотезу про те, що для оперативного рішення стратегічних проблем регіонального розвитку для аналізу, систематизації та управління різними стрес-факторами, необхідна постійно функціонуюча система моніторингу економічної безпеки підприємств регіону у вигляді цифрової платформи, що узагальнює різні види джерел даних та їх візуальну інтерпретацію для обґрунтування комплексу стратегічних дій в умовах стійкого розвитку підприємств регіону.Item Зміцнення потенціалу системи економічної безпеки підприємства(СНУ ім. В. Даля, 2025) Севост’янов, В. С.; Sevostianov, V. S.Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 073 "Менеджмент" — Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, Київ, 2025. Робота присвячена вирішенню науково-практичного завдання зміцнення потенціалу системи економічної безпеки підприємства, що базується на уточненні змісту понять «економічна безпека підприємства», «система економічної безпеки підприємства», «потенціал системи економічної безпеки підприємства», формуванні структури потенціалу системи економічної безпеки підприємства, формуванні засад оцінювання відповідного потенціалу, розробленні моделі оцінювання потенціалу системи економічної безпеки підприємства, розробленні принципових засад зміцнення потенціалу системи економічної безпеки підприємства, визначенні підходів та напрямів зміцнення потенціалу системи економічної безпеки підприємства, а також формуванні пропозицій щодо посилення можливостей підприємства як складника потенціалу його системи економічної безпеки. Наведене розуміння поняття безпеки, та розглянуто структурування поняття безпеки за її рівнями та родовими ознаками. Описано зміст різних видів безпеки, зокрема воєнної, техногенної, епідеміологічної, продовольчої, паливно- енергетичної, екологічної, демографічної, кібербезпеки, соціальної та економічної. Показано, що різні види безпеки є пов’язаними між собою. Розглянуто та описано виділені види безпеки для об’єктів різних рівнів, зокрема для окремої людини (домогосподарства), підприємства, міста, регіону, держави та глобальної системи «Світ». Розглянуто об’єкти економічної безпеки, та охарактеризовано зміст економічної безпеки щодо кожного з таких об’єктів. Показано зв'язок між економічною безпекою різних об’єктів, зокрема між економічною безпекою 3 підприємства, міста, регіону та держави в цілому. Розкрито зміст підходів щодо розуміння економічної безпеки підприємства. Розкрито зміст системи економічної безпеки підприємства. На підставі узагальнення ключових складників системи економічної безпеки підприємства за різними визначеннями, а також понять, з якими є пов’язаним поняття відповідної системи, запропоновано підходи до розуміння системи економічної безпеки підприємства, зокрема діяльнісний, суб’єктно-об’єктний, елементний та функціонально-компонентний. Розкрито зміст кожного з таких підходів. Наведено поняття, з якими є пов’язаним поняття системи економічної безпеки підприємства. Графічно візуалізовано два варіанти статусу системи економічної безпеки підприємства, зокрема як надсистеми та як підсистеми у системі управління підприємством. Статус системи економічної безпеки підприємства як надсистеми та як підсистеми порівняно за сукупністю критеріїв. Запропоновано онтологічні та необхідні властивості системи економічної безпеки підприємства. Розкрито природу кожної з виділених груп властивостей системи економічної безпеки підприємства. До складу онтологічних властивостей відповідної системи віднесено такі як інтегрованість до системи управління, варіативність змісту, плюралістичність формалізації, відсутність єдиної організаційної форми, внутрішня структура, елементний склад, можлива внутрішня полісуб’єктність та людино-залежність. До складу необхідних властивостей системи економічної безпеки підприємства віднесено такі як адаптивність до характеристик підприємства, організаційна відособленість, операціоналізованість, організаційна суб’єктність, компетентність суб’єктів дій, несуперечливість цілей, завдань та функцій, економічність, адаптивність до змін у зовнішньому середовищі, керованість, прозорість функціонування, наявність резервів реагування, комплексність, безперервність дій, законність, пріоритетність попередження, структурованість, взаємопов’язаність та планомірність дій. Зміст кожної із запропонованих онтологічних та необхідних властивостей системи економічної безпеки підприємства докладно описано. 4 Розглянуто поняття потенціалу у його загальному розумінні та стосовно різних об’єктів та видів потенціалу. Показано види потенціалу. Розглянуто концепції розуміння потенціалу та підходи до визначення потенціалу у загальному випадку. Обґрунтовано ресурсно-компетенціальну природу потенціалу системи економічної безпеки підприємства. Структуру відповідного потенціалу розглянуто як поєднання матеріальних, фінансових та нематеріальних ресурсів підприємства, а також його компетенцій. Докладно наведено склад кожного елемента потенціалу системи економічної безпеки підприємства відповідно до запропонованої його структури. Визначено необхідні дії щодо практичного формування та підтримки потенціалу системи економічної безпеки підприємства. Запропоновано засади оцінювання потенціалу системи економічної безпеки підприємства, до складу яких увійшли особливості такого потенціалу як об’єкта оцінювання, вимоги до оцінювання, користувачі результатів оцінювання, напрями використання результатів оцінювання, обмеження та припущення під час оцінювання та використовувані інструменти. Докладно розкрито зміст кожного з елементів сформованих засад оцінювання потенціалу системи економічної безпеки підприємства. Показано, що результати оцінювання потенціалу системи економічної безпеки підприємства мають різні напрями свого використання, у тому числі посилення економічної безпеки підприємства, ухвалення рішення про реструктуризацію підприємств, розроблення антикризової стратегії підприємства тощо. На основі сформованої структури відповідного потенціалу розроблено модель оцінювання потенціалу системи економічної безпеки підприємства, яка передбачає розрахунок як оцінки безпосередньо самого потенціалу — окремо у скалярній формі та у формі кортежу — так і оцінки достатності такого потенціалу шляхом зіставлення оцінки потенціалу та оцінки впливу сукупності загроз на підприємство. Для цього окремо розроблено модель оцінювання впливу загроз на підприємство, яка базується на сформованому переліку таких загроз, проведеній оцінці вагомості таких загроз, показниках наявності та впливу 5 на підприємство для кожної із виділених загроз, а також пропозиціях щодо узагальнення показника впливу загроз на підприємство для подальшого як самостійного використання такого показника, так і його використання для оцінювання достатності потенціалу системи економічної безпеки підприємства. Для оцінювання кожного з первинних показників щодо окремих складових потенціалу системи економічної безпеки підприємства, а також оцінювання наявності та міри впливу кожної із виділених загроз для підприємства розроблено шкали оцінювання. Для забезпечення універсальності моделі оцінювання потенціалу системи економічної безпеки підприємства враховано особливості діяльності різних галузей, що знайшло відображення у розробці вагових коефіцієнтів у моделі, що мають різні значення для різних галузей. Це забезпечує універсальність моделі та можливість її використання без додаткової адаптації для підприємств різних галузей. З використанням розробленої моделі оцінювання потенціалу системи економічної безпеки підприємства проведено оцінювання відповідного потенціалу для сукупності вітчизняних підприємств різної галузевої приналежності, які здійснюють діяльність у різних регіонах України. Це дозволило провести апробацію розробленої моделі та отримати оцінки потенціалу системи економічної безпеки підприємства для різних вітчизняних підприємств. Для кожного з вибраних підприємств розраховано оцінки потенціалу системи економічної безпеки, впливу загроз на підприємство та величину достатності відповідного потенціалу. Отримані результати візуалізовано, та на підставі таких результатів сформовано сукупність висновків щодо потенціалу системи економічної безпеки для кожного з таких підприємств. Розроблено принципові засади зміцнення потенціалу системи економічної безпеки підприємства. Складниками таких принципових засад стали постулати, закономірності, принципи, типові помилки, організація команди та підтримка. Для кожного з таких складників показано його призначення та негативні наслідки відсутності у контексті зміцнення потенціалу системи економічної 6 безпеки підприємства. Кожен із складників принципових засад зміцнення потенціалу системи економічної безпеки підприємства докладно розкрито. Показано, що реальне зміцнення потенціалу системи економічної безпеки підприємства є можливим тільки за умови діяльності виконавчої команди. Визначено компоненти організації такої команди, зокрема місце в організаційній структурі підприємства, забезпечення ритмічності, періодичності та послідовності роботи, а також забезпечення компліментарності та узгодженої дії учасників команди. Для такої команди запропонований необхідний склад ролей, і для кожної з таких ролей визначено завдання, що мають бути виконані. Запропоновано підходи до зміцнення потенціалу системи економічної безпеки підприємства, зокрема компенсаторний, розвитку переваг, системний, антикризовий, хаотичний та опортуністичний. Для кожного з запропонованих підходів розкрито його зміст, показано антагоністичний характер щодо окремих інших підходів, висвітлено його призначення, надано опис із сукупністю використаних критеріїв, а також розглянуті умови доцільності застосування. Розроблено матрицю доцільності вибору підходу до зміцнення потенціалу системи економічної безпеки підприємства залежно від поточного рівня потенціалу та рівня загроз підприємству, яка передбачає на підставі зазначених аргументів вибір сценарію зміцнення відповідного потенціалу та можливих підходів для цього. Досліджено можливість переходів між підходами до зміцнення потенціалу системи економічної безпеки підприємства. Для забезпечення універсальності й водночас цільового характеру пропозицій щодо зміцнення потенціалу системи економічної безпеки підприємства розглянуто типи підприємств за Х. Фрізевінкелем, для кожного з яких встановлено типові загрози, а також запропоновано типові напрями зміцнення потенціалу його системи економічної безпеки. З урахуванням того, що суттєвою для всіх українських підприємств загрозою, що комплексно негативно впливає на потенціал системи економічної безпеки кожного підприємства, є воєнні дії проти України та можливі негативні наслідки таких дій для певного окремого підприємства, розроблено напрями 7 зміцнення потенціалу системи економічної безпеки підприємства для реагування на загрози, пов’язані із веденням воєнних дій проти України, і для кожного з таких напрямів докладно описаний його зміст. Пропозиції щодо вибору напрямів зміцнення потенціалу системи економічної безпеки підприємства апробовано на прикладі сукупності українських підприємств, зокрема для кожного з таких підприємств визначено сценарій зміцнення потенціалу системи його економічної безпеки та запропоновано сукупність відповідних напрямів. Для зміцнення потенціалу системи економічної безпеки підприємства розроблено сукупність пропозицій щодо посилення можливостей підприємства як складника потенціалу його системи економічної безпеки. Розроблений принциповий підхід до посилення відповідних можливостей містить сукупність компонентів, зокрема таких як організаційна поведінка, комунікації, тренування персоналу, сценарії дій, резервування, диверсифікація. Для кожного з компонентів розробленого підходу докладно розкрито його сутність, показано його вплив на зміцнення потенціалу системи економічної безпеки підприємства та наслідки відсутності такого компонента, а такого його взаємозв’язок із іншими компонентами. Для забезпечення практичного втілення розробленого підходу щодо посилення можливостей підприємства як складника потенціалу його системи економічної безпеки запропоновано сукупність умов. Для такого підходу визначено його переваги та обмеження у використанні. На основі запропонованого підходу для кожного з аналізованих підприємств визначено компоненти такого підходу для першочергового розроблення та впровадження. Отримані результати та розроблені підходи використано в діяльності вітчизняних підприємств різної галузевої приналежності.