Юридичний факультет
Permanent URI for this community
Browse
Browsing Юридичний факультет by Issue Date
Now showing 1 - 20 of 99
Results Per Page
Sort Options
Item Монастирі Слобідської України другої половини XVII - початку XX століть як історико-культурне явище(2003) Смоліна, О. О.Уперше проведено комплексне дослідження монастирських ансамблів Слобідської України в контексті розвитку національної культури. Здійснено хронологічну періодизацію розвитку монастирської культури регіону другої половини XVII - XX ст. У контексті соціокультурного розвитку регіону визначено функції монастирів Слобожанщини. Введено до наукового обігу архівні матеріали, на підставі яких виявлено широкий розвиток іконопису та ремесел у жіночих обителях регіону, а також визначено імена майстрів (ченців і світських), які брали участь у створенні культових будівель монастирських ансамблів. Розкрито основоположне значення Афонського статусу в формуванні духовних традицій чоловічих монастирів регіону, а щодо всіх обителей Слобожанщини - визначальну роль традиційного для даної культури поєднання консерватизму як характерної риси релігії та творчості як способу вираження прекрасного. На підставі архівних документів уточнено дані будівництва та атрибуції групи монастирських храмів. Шляхом аналізу символіки планувальних і стилістичних рішень монастирських комплексів регіону виявлено еволюцію художнього образу обителей Слобідської України. Установлено, що у внутрішньому оздобленні монастирських храмів Слобожанщини знаходили відображення ідеї, які панували на будь-якому етапі культурного розвитку суспільства.Item Свобода как антропологическое основание культуротворчества.(2006) Леонтьева, В. М.; Лєонтьєва, В. М.Статтю присвячено розгляду свободи як антропологічної засади культуротворчості. Виявлено, що культуротворча свобода «складається» із людської волі як екзистенціалу та змістовної свободи афірмації; простежено взаємну кореляцію свободи та відповідальності у ствердженні культурних явищ, яка полягає не лише в їхньому діалектичному «переході у своє-інше», але й у русі по «герменевтичному колу».Item Проблема культурной трансляции в эпохе «пост-».(2006) Лєонтьєва, В. М.У даній статті автор обґрунтовує тезу про існуючий перехід від письмових кодів культури до її екранних форм, що виникають завдяки появі кінематографу й сполучені зі структурними трансформаціями культуротворчості. Автором аналізуються сутнісні «механізми» культурної трансляції в «(пост)сучасності», що підвладні цілісній трансформації. Особлива увага приділяється розкриттю культуротворчої природі людини та її впливу на розвиток нових технологій.Item Особливості сприйняття простору в православній монастирській культурі(2010) Смоліна, О. О.; Smolina, O.Якщо під поняттям "монастирська культура" розуміти відтворення місця земного перебування Христа (Єрусалима) і місця його вічного перебування (Єрусалима Горнього), то в даній системі простір сприймається як глибоко семантичний, прикордонний, з пульсуючою сакральністю. Найважливішим виміром простору стає вертикальний вимір, який виступає синонімом духовно-морального виміру. Якщо ж для духовно-аскетичної традиції наслідування образа Христа ввести поняття "чернеча культура", то тут має місце концепція згортання простору в єдиній особі – в Богові.Item Вплив православної монастирської культури на становлення й розвиток іконопису(2011) Смоліна, О. О.; Smolina, O.У статті аналізується низка аспектів (генезис, стилістика, символіка, художня мова) православної монастирської культури, яка відіграє провідну роль у становленні та розвитку іконопису. Саме монастирська культура надала іконі тієї специфіки, яка робить її молитвою.Item Природа в контексті православної монастирської культури(2011) Смоліна, О. О.; Smolina, O.Православна монастирська культура орієнтована на гармонічну взаємодію з навколишнім світом. Шлях цієї гармонізації лежить через особисте духовне вдосконалення, обоження ченця, що, завдяки наявності моральної відповідальності й зв’язку людини й природи, проектується на всесвітItem Мистецтво монастирське і чернече(2011) Смоліна, О. О.; Smolina, O.У статті розглянуто явище, позначуване сьогодні як «монастирська культура», в якому можна виділити дві концепції мистецтва – «художнього мінімалізму» та «ідеї соціально орієнтованого мистецтва». Втілення першої з них можна позначити як «чернече мистецтво», другої – «монастирське мистецтво».Item Внутрішня проблематичність культури православного чернецтва як предмет наукового аналізу(2012) Смоліна, О. О.; Smolina, O.У значній частині робіт, присвячених вивченню культури чернецтва, розглядається (частіше – підспудно) проблема співвідношення в ній "соціального й діяльного", "соціального й молитовного", "князівського й монастирського" і т.п. напрямків. Разом з тим, ця проблема ще не набула глибокого усвідомлення й не була предметом спеціального наукового розгляду. Щоб розмежувати культурні відтінки спостережуваних двох типів чернецтва, пропонується ввести для їхнього позначення поняття "чернеча культура" і "монастирська культура".Item Проблематика та методологія дисертаційних досліджень православної монастирської культури: кінець ХХ – початок ХХІ століть(2012) Смоліна, О. О.; Smolina, O.У статті наводяться дані аналізу більше 60 дисертацій кінцяХХ – початкуХХІст., присвячених вивченню православної монастирської культури. Розглянуті тематичні й методологічні напрями та зроблений висновок щодо подальших шляхів наукових досліджень зазначеного об'єкта.Item Православна монастирська культура як предмет дослідження(2012) Смоліна, О. О.; Smolina, O.У статті розглянуті основні напрямки дослідження феномену православної мо-настирської культури. Поряд з наявними численними дослідженнями її окремих про-явів – архітектури, містики, аскетики, історії, літературної творчості, музики, кухні тощо, сучасна культурологія повинна поглянути на чернецтво як на цілісний тип культури через систему її маркерів.Item Особливості культури православного жіночого чернецтва(2012) Смоліна, О. О.У статті православне жіноче чернецтво розглядається як явище культури. Встановлено, що православна монастирська культура є сферою життя церкви й суспільства, в якій жіноче й чоловіче зрівнюються, зберігаючи водночас свою специфіку.Item Проблема ідентичнгості у предметному полі сучасної онтології культури(2012) Леонтьєва, В.М.; Leontieva, V.Міждисциплінарна проблема ідентичності обговорюється усе більш активно зокрема на буденному рівні. Визріла необхідність концептуального визначення: чи є ідентичність множиною різних ідентичностей, що вони з’єднуються в одній особистісній структурі, або вона є єдністю багатьох аспектів єдиної конкретної само тотожності, що розвивається. Показано, що вказані дослідницькі полюси проблеми ідентичності опосередковані поняттям «аксіологічна ідентичність», яке залучено до опису системності культуротворчості як предмета онтології культури.Item Синтез як принцип культури православного чернецтва(2013) Смоліна, О. О.; Smolina, O. O.Синтез є одним з основних принципів культури православного чернецтва, що випливає з особливостей теології. Вона відстоює необхідність відновлення, зцілення людини, світу і суспільства, які знаходяться у стані поділу всередині самих себе. Практично явище синтезу в цій культурі – полімовне (мовою вербальною й невербальною, іконічно, функціонально, конвенціонально тощо) втілення Істини.Item Системний характер культури православного чернецтва(2013) Смоліна, О. О.; Smolina, O.У статті явище культури православного чернецтва розглядається з позицій системного підходу. Виявлено, що культуру православного чернецтва можна розглядати як культурну систему, що являє собою досвід матеріалізації іншої культурної системи – ідеальної – євангельського вчення. На відміну від світської культури, культура чернецтва в цілому не є самоціллю, але засобом до досягнення мети якісно іншого Вічного Життя.Item Особливості механізмів і процесів відтворення культури православного чернецтва(2014) Смоліна, Ольга Олегівна; Смоліна, О. О.; Smolina, OlgaУ статті розглянуті особливості механізмів відтворення і трансляції культури православного чернецтва, яка представлена своїми двома типами – "чернечою культурою" і " монастирською культурою". Встановлено, що в чернечій культурі культурна норма є незмінною. У монастирській культурі норма піддається впливу зовнішніх факторів, здатна модернізуватисяItem Монастир та інтернет : до проблеми новаторства в культурі православного чернецтва(2014) Смоліна, О. О.; Smolina, O.У статті на прикладі інтернету розглянуті шляхи включення сучасних соціокультурних реалій у кон-текст культури православного чернецтва (що розуміється як органічне співвідношення двох її типів – чернечої і монастирської культур). Визначено, що для чернечої культури інтернет виступає фактором небезпечним і та-ким, що розбещує. Для монастирської культури, навпаки, органічним є використання з метою християнської місії цього ресурсу, що розширює аудиторію і нові можливості.Item Проблема «историчности» культуры православного монашества(2015) Смоліна, О. О.; Smolina, O. O.У зв‘язку з тим, що православ‘я має певну незмінну сутність, а культура чернецтва є сферою «сугубого» вираження цієї сутності, чи слід говорити про історичність або, навпаки, позаісторичність культури православного чернецтва? Науковий аналіз показує наявність і взаємодію двох культур (підсистем) в системі культури православного чернецтва – монастирської культури і чернечої культури. Перша з них схильна до історичних змін, друга ж, навпаки, є позаісторичною.Item "Daytime" and "Night" Cultures in p. Florensky and g. Florovsky’s Concepts(2017) Smolina, O.; Смоліна, О. О.The purpose of the articleis to reveal the essence and to carry out comparative analysis of the culture typologies of the same name ("daytime" and "night"), proposed by P. Florensky and G.Florovsky. The methodologyis based on the compara-tive-analytical, hermeneutical and semantic approaches. The scientific noveltyof the work is that such investigation of similarities and differences of the same culture typologies of these thinkers is carried out for the first time, just as for the first time their con-cepts are combined into a single typology, including the latter in the context of existing approaches to the typology of culture. Conclusions:P. Florensky’s concept is broader both in terms of the scope of the material covered, and in the scale of the con-clusions drawn on its basis. G. Florovsky’s concept has a local character and does not go beyond the characteristics, stable in the church-Christian culture: the "day" ("light") of Christianity and the "night" of paganism. For G. Florovsky, the criterion for distinguishing between "daytime" and "night" types is the correspondence of the culture to the Orthodox Christian, ascetic, and actually hesychast tradition. For P. Florensky, however, such a criterion is the basic type of culture reflection, the closeness of culture to a widely understood religious-mystical consciousness or, on the contrary, scientific-rational one. For P. Florensky, the "daytime" and "night" cultures are the equivalent types. G. Florovsky, however, believes that the "night" culture should be changed by the "daytime" culture. At the same time, Florovsky's concept can, in a certain sense, be an integral part of Floren-sky's concept, if the "daytime" culture is left in the treatment of Fr. Paul, and the "night" culture (in Fr. Paul understanding) is represented in two components: a) Christian-religious (Florovsky’s "daytime" culture); b) Mytho-magical (Florovsky’s "night" culture). United in such a way typology of "daytime / night" culture of Florensky / Florovsky can be included in the context of the rhythm of apollonian and Dionysian types of culture, as well as broadly defined periods of "baroque" and "classicism" in cultureItem Poetics of Culture as a Cultural Studies Problem Area(2018) Smolina, O.; Смоліна, О. О.The purpose of the articleis to clarify the meaning of the concept "poetics of culture" in the context of culture studies.The methodologyis based on comparative-analytical, hermeneutical and semantic approaches. The scientific noveltyof the work lies in the fact that the first time the basic structural components of the concept "poetics of culture" have been singled out. Among them there are the following: the culturalpicture of the world, the "point of view"; the image of culture; temporal and topological representations; representation of the human person place in the world; the system of meaningful cultural meanings; the main means of expressiveness in the results of artistic human cognition of the world and himself. Conclusions: During the second half of the 20th century, the concept of "poetics"was carried out in scientific and theoretical studies from the category of philological concepts to the category of culture studies concepts. The concept of poetics is used both for the variety of cultural phenomena and for analysis of culture as a whole, which should be considered quite justified.Item Храми Луганщини: історико-культурний контекст і актуальність дослідження(2018) Смоліна, О. О.; Smolina, O.Мета роботи: вивчення ступеню дослідженості православних храмових архітектурних комплексів на території сучасної Луганської області. Методологія дослідження базується на компаративно-аналітичному підході із застосуванням методу систематизації.Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше здійснено аналіз сучасної наукової літератури про православні храми Луганщини, який показав, що наявні нечисленні видання не дають змоги скласти скільки-небудь цілісну картину про шляхи розвитку православного храмового будівництва в Луганському краї, його зв'язки з культурою регіону, про художньо-стилістичні уподобання в культовій архітектурі та її образно-естетичний аспект.Висновки: встановлено, що стосовно названої теми переважають видання каталожного типу. Це свідчить про первинний етап виявлення та накопичення матеріалу, на стадії якого перебуває процес дослідження храмів Луганщини. Низка видань містять помилкові дані, що цілком зрозуміло через розрізненість емпіричного матеріалу та його недостатню вивченість. І якщо, незважаючи на фрагментарність і роз'єднаність матеріалу загалом, історія окремих храмів області все ж зафіксована в наукових виданнях, довідниках, періодиці, то архітектурно-стилістичний аспект храмів Луганщини практично залишився поза межами наукового інтересу. З метою збереження національної культурної спадщини необхідні історико-культурологічні та мистецтвознавчі дослідження православного культового будівництва Луганського краю за весь період його існування.