Духовність особистості: методологія, теорія і практика. 2025. Т. 1, № 1 (111)
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Item Роль гуманітарного знання у становленні глобально-орієнтованої особистості.(СНУ ім. В. Даля, 2025) Федоров, І. В.; Fedorov, I. V.У статті досліджено роль гуманітарного знання у процесі становлення особистості, здатної ефективно функціонувати в умовах глобалізованого світу. Обґрунтовано, що гуманітарні дисципліни – історія, філософія, культурологія, соціологія, політологія – формують у здобувачів вищої освіти світоглядну відкритість, критичне мислення, етичну рефлексію та здатність до міжкультурної комунікації. Визначено, що саме ці якості є фундаментальними для розвитку глобальної свідомості, соціальної відповідальності й готовності до активної участі в суспільному житті на міжнародному рівні. Особливу увагу приділено педагогічним умовам, за яких гуманітарне знання сприяє формуванню глобально орієнтованої особистості. До таких умов належать міждисциплінарний підхід, інтерактивні методи навчання, проблемно-орієнтоване навчання, участь у міжнародних освітніх програмах і проєктах. Зазначено, що важливо не лише передавати знання, а й формувати ціннісні орієнтири, здатність до саморефлексії та розуміння взаємозалежності людства в контексті глобальних викликів сучасності. Наголошено, що саме гуманітарні знання формують здатність студентів мислити категоріями глобальної взаємозалежності та людської солідарності. У статті також акцентовано на важливості оновлення змісту гуманітарної освіти відповідно до нових освітніх викликів і соціокультурних реалій XXI століття. Підкреслено необхідність активної участі викладачів у процесах формування критичної та глобальної свідомості, створення відкритого освітнього середовища, що стимулює діалог, толерантність, креативне мислення та гнучкість. Окреслено перспективи подальших досліджень у напрямі гуманітарної трансформації вищої освіти в умовах цифрової глобалізації, з урахуванням викликів війни, екологічних криз, інформаційної безпеки та зростаючої міжкультурної напруги. Зроблено висновок, що гуманітарна освіта повинна стати центральним елементом формування компетентностей майбутнього – таких, як критичне та системне мислення, толерантність, повага до культурного різноманіття, готовність до миротворчої діяльності, сталого розвитку та збереження загальнолюдських цінностей у глобальному контексті.Item Вплив фізичного навантаження на ментальне здоров’я легкоатлетів: наукові докази та сучасні підходи до психоемоційної стійкості.(СНУ ім. В. Даля, 2025) Ткачук, О. Г.; Tkachuk, O. G.У статті досліджено науково обґрунтований вплив фізичного навантаження на ментальне здоров’я легкоатлетів у контексті інтенсивної спортивної діяльності. Розкрито двоїстий характер фізичних навантажень: з одного боку, вони сприяють зниженню рівня тривожності, депресивних симптомів, покращенню настрою та психоемоційної регуляції; з іншого – надмірні або неконтрольовані навантаження можуть призводити до емоційного виснаження, вигорання, психосоматичних розладів. У процесі дослідження проаналізовано сучасні наукові публікації за останні п’ять років, які розкривають міждисциплінарні аспекти впливу тренувального стресу на психічний стан спортсменів, зокрема легкоатлетів. Акцентовано увагу на таких ключових факторах, як інтенсивність та розподіл навантаження, роль самоефективності, коучингу, соціального оточення та реабілітації після травм. Представлено сучасні моделі, що пояснюють взаємозв’язок між тренувальним процесом та психологічними параметрами: модель адаптивної резилієнтності, психофізіологічна модель балансу навантаження/відновлення, біопсихосоціальний підхід. Особливу увагу приділено системі психоемоційної підтримки легкоатлетів: діагностиці, індивідуальному психологічному супроводу, розвитку навичок саморегуляції, психоосвіті та мультидисциплінарній взаємодії. Обґрунтовано доцільність створення інтегрованих програм, спрямованих на розвиток психічної стійкості, профілактику вигорання та підтримку психологічного добробуту спортсменів. Перспективи подальших досліджень пов’язані з адаптацією існуючих моделей до специфіки легкої атлетики, а також з аналізом ефективності програм психоемоційної підтримки в умовах професійного спорту.Item Аксіологічний потенціал мистецтва у формуванні духовних та культурних цінностей.(СНУ ім. В. Даля, 2025) Сідаш, Н. С.; Sidash, N. S.У статті досліджується аксіологічний потенціал мистецтва як ключового чинника формування та збереження духовних та культурних цінностей сучасного суспільства. Обґрунтовується необхідність переходу від вузькоестетичного сприйняття мистецтва до його розгляду як дієвого інструменту ціннісної соціалізації, спрямованого на розвиток моральної самоідентифікації особистості та зміцнення колективного культурного коду. У ході роботи застосовано міждисциплінарний підхід: філософсько- герменевтичний аналіз концепцій аксіології та творчості, культурологічна рефлексія феномену сакрального та суспільного мистецтва, а також педагогічний огляд практик впровадження мистецького компонента в освітні програми. Виявлено механізми ціннісної актуалізації – символічний, емоційно-перцептивний та рефлексивний – через які художні образи трансформують індивідуальний та колективний досвід, сприяючи розвитку критичного мислення, етичної чутливості та екзистенційної рефлексії. Особливу увагу приділено ролі сакрального мистецтва у підтримці духовної спадкоємності та суспільного мистецтва як засобу зміцнення культурної ідентичності та солідарності. Результати дослідження підтверджують, що системне включення художньої практики до соціокультурної та освітньої політики створює умови для сталого та гуманістично орієнтованого розвитку, виступаючи надійним бар'єром проти духовної дезорієнтації та ціннісної фрагментації, характерних для постмодерну.Item Особливості цифрового покоління.(СНУ ім. В. Даля, 2025) Зеленов, Є. А.; Zelenov, Ye. A.Мета наукової розвідки – визначити основні особливості сучасної генерації студентської молоді та проаналізувати їх вплив на ефективність навчання. Визначені зміни у цифровому поколінні порівняно з їх попередниками. Проаналізовані основні наслідки інформаційної революції для цифрового покоління (кліповість мислення, багатозадачність, вироблення особливої мови, зниження якості пам’яті, скорочення тривалості уваги тощо). Відзначається, що ці зміни є відповіддю свідомості сучасної людини на значне збільшення потоку інформації. Відзначається зниження порогу критичного мислення у сучасних школярів та студентів, послаблення у них відповідальності за свої дії, їх розсіяність, гіперактивність, дефіцит уваги та перевага візуальних символів перед логікою та заглибленню в текст, тотальне небажання щось запам’ятовувати. На основі аналізу визначені основні ознаки людини, яка є інтернет-залежною: гарне самопочуття або ейфорія за комп’ютером; неможливість зупинитися; збільшення кількості часу, що проводиться за комп’ютером; нехтування сім’єю та друзями; відчуття порожнечі, депресії, роздратування не за комп’ютером; брехня роботодавцям чи членам сім’ї про свою діяльність; проблеми з роботою або навчанням. Крім того, проаналізовано інші особливості цифрового покоління сучасної молоді, які можуть впливати на ефективність їх навчання і соціалізації (глобальність мислення толерантність, швидка адаптація до нових технологій, мультізадачність, тяжіння до щоденних нотатків в соціальних мережах, тривога непідключення, зниження емпатії та соціального інтелекту, інформаційна перевантаженість тощо).