Духовність особистості: методологія, теорія і практика

Permanent URI for this community

https://dspace.snu.edu.ua/handle/123456789/17

ISSN 2220-6310 (друк.)
Збірник наукових праць виходить з 2004 року.
Висвітлюються актуальні питання методології, теорії й практики розвитку духовної культури особистості в сучасних соціокультурних умовах.
Періодичність: 3 рази на рік.
Офіційний сайт: https://journals.snu.edu.ua/index.php/DOMTP_SNU/index

Browse

Now showing 1 - 17 of 17

Духовність особистості: методологія, теорія і практика. 2015. Випуск 3 (66)
(СНУ ім. В. Даля, 2015)
Духовність особистості: методологія, теорія і практика. 2015. Випуск 2 (65)
(2015)
Духовність особистості: методологія, теорія і практика. 2015. Випуск 4 (67)
(СНУ ім. В. Даля, 2015)
Духовність особистості: методологія, теорія і практика : збірник наукових праць. Вип. 1 (64).
(2015)
Духовність особистості: методологія, теорія і практика. 2015. Випуск 5 (68)
(СНУ ім. В. Даля, 2015)
Важливість демократичного виховання українських дітей-біженців під час вимушеного перебування за кордоном.
(СНУ ім. В. Даля, 2024) Козьменко, О. І.
У статті досліджується важливість демократичного виховання українських дітей-біженців під час їхнього вимушеного перебування за кордоном, зокрема в Естонії. Аналізується значення демократичної освіти для інтеграції дітей у нове суспільство, захисту їхніх прав та свобод, розвитку самовизначення, самовираження, толерантності та відкритості до інших культур. Демократичне виховання сприяє формуванню у дітей розуміння та прийняття норм і цінностей нового середовища, а також надає їм інструменти для захисту особистих прав та свобод. Стаття показує значущість педагогів у підтримці демократичних цінностей. Визначається роль демократичного виховання у психологічній адаптації дітей-біженців до нових умов та підвищення їхньої самооцінки. Наводяться дані попередніх досліджень щодо соціально-психологічного стану українських дітей-біженців в Естонії. Результати цього дослідження базуються на опитуванні українських вчителів та дітей, що тимчасово перебувають в Естонії. Для цього було створено дві анкети з різними типами питань відповідно до мети дослідження, які дозволили оцінити ступінь важливості демократичного виховання для біженців. Висновки свідчать, що школярі зацікавлені у розвитку навичок конструктивного спілкування, збереження власної ідентичності та культурної спадщини, демократичній участі у суспільстві. Аналіз відповідей учителів показує розуміння важливості громадянського виховання та готовність брати участь у проєкті щодо формування необхідних знань та умінь. Загальні висновки демонструють, що демократична освіта сприяє формуванню активних членів суспільства та підготовці дітей до участі у відновленні України після війни.
Кваліфікаційні рамки європейського простору вищої освіти.
(СНУ ім. В. Даля, 2024) Рашидов, С. Ф.; Роганова, М. В.; Рашидова, С. С.
В статті надана характеристика, розкрито значення та цілі кваліфікаційних рамок Європейського простору вищої освіти. Зазначено, що формування Європейського простору вищої освіти ґрунтується на розробці сумісної і зрозумілої системи структур ступенів на європейському рівні, яка сприяла б розвитку мобільності, прозорості та визнанню кваліфікацій у вищій освіті між країнами. Дискусії з цього питання призвели до створення загальних європейських кваліфікаційних рамок (структури кваліфікацій). Усі країни, що беруть участь у Болонському процесі, взяли зобов'язання створити національні рамки кваліфікацій, сумісні з європейськими рамками. Національні заклади вищої освіти мають забезпечити відповідність навчальних програм стандартам, зазначеним у національній та європейській рамках кваліфікацій. Акцентовано, що універсальної системи кваліфікацій̆ не існує. Але за допомогою Європейської рамки кваліфікацій держави можуть порівнювати кваліфікації̈ та заохочувати до навчання. З метою реалізації взятих на себе міжнародних зобов'язань Україна розробила власну Національну рамку кваліфікацій̆ і створила Національне агентство кваліфікацій̆. Європейською Комісією в січні 2023 року надані рекомендації щодо посилення української Національної рамки кваліфікацій̆ і зміцнення її зв'язку з Європейською рамкою кваліфікацій̆.
Методологічні аспекти дослідження духовності.
(СНУ ім. В. Даля, 2024) Чурсін, М. М.; Шевченко, Г. П.; Антоненко, Т. Л.
В статті розглядається поняття духовності, яке залишається актуальним, попри прогрес технологій, зокрема інформаційних. Вивченню цього поняття може сприяти поява низки нових пізнавальних засобів у науці, зокрема, кібернетики, теорії систем, теорії комунікацій, синергетики і навіть теорії інформації у її класичних і семантичних концепціях. Виділяються кілька напрямів (і відповідних методів) у дослідженні духовності, пов'язаних, зокрема, з поступовим переходом у розумінні духовності від віри в Бога до примату «всесвітньої Свідомості», до раціональної свідомості, до інтелекту; із утвердженням інтелекту як властивості всього людства чи певної групи людей; з редукціонізмом, прагненням уявити феномени свідомості й духовності як щаблі еволюції мозку людини, біологічних і хімічних основ поведінки, які є й у примітивних видів, навіть вивести їх із властивостей елементарних частинок і закономірностей мікросвіту, тобто формування фізичного фундаменту духовності. Специфічною проблемою у цьому виступає узагальнення результатів вивчення духовності методами різних наук та формування загального її розуміння. Доводиться, що прагнення до редукції, формалізації, наукової строгості та однозначності в перерахованих напрямах не призводить до розкриття поняття духовності: уточнення механізмів її досягнення (аж до молекулярних, комунікаційних, програмних системних моделей) супроводжується втратою інтуїтивно сприйманої сутності духовності. Наголошується на перспективності інформаційного підходу у дослідженні духовності з урахуванням її нематеріальної природи. Об'єктивні проблеми формування узагальнення результатів у дослідженні духовності знаходять пояснення у межах концепції ієрархії контекстів, представленої Г. Бейтсоном. Виходячи з неї, відносини між повідомленням та його контекстом мають не логічну, а комунікативну природу. Звідси сутність духовності може бути розкрито шляхом редукції.
Вхідний аналіз показників якості освіти.
(СНУ ім. В. Даля, 2024) Тимчук, В. М.
З позиції забезпечення якості навчального процесу проаналізовано сучасний стан ОПП 201 «Агрономія» першого бакалаврського та другого магістерського рівнів. Порівняльний аналіз вхідних даних продемонстрував загальну спрямованість обох рівнів на вирішення комплексних завдань. Стейкхолдери та викладачі визначають 45,5% загальних компетентностей (ЗК) на рівні бакалаврату як функціональні та 33,3% на рівні магістратури. За спеціальними компетентностями (СК) 66,6% є функціональними на рівні бакалаврату та 50,0% – на рівні магістратури. За програмними результатами навчання (ПРН) частка функціональних коипетентностей на бакалавраті становить 43,8 % та 30,7 % – на магістратурі. За формами контролю якості навчання на бакалавраті заліки становлять 47,3%, а іспити – 52,7%. Контроль якості через бакалаврські іспити охоплює 50,5% кредитів та 49,5% – через заліки. В системі контролю якості на рівні магістрів через іспити охоплюється 48,1% кредитів, а через заліки – 51,9% кредитів. Стосовно вибіркових дисциплін виділено значне коло питань, які необхідно вирішувати та оптимізувати у форматі системного підходу. Аналіз співвідношення компетентностей (ЗК та СК) і програмових результатів навчання (ПРН) обов’язкових предметів (ОК) першого бакалаврського рівня продемонстрував відсутність прояву наскрізної координації. Натомість, на другому магістерському рівні отримано підтвердження практичної значущості методичних прийомів наскрізного узгодження навіть на рівні ручного керування. За рахунок проведеного аналізу підібрано модельні алгоритми, які сприяють підвищенню ефективності статистичного моніторингу та якості навчального процесу.
Формування культури діалогічної взаємодії у студентів педагогічних спеціальностей як умова їхнього професіоналізму.
(СНУ ім. В. Даля, 2024) Рашидова, С. С.; Солянік, А. Е.
У статті визначені поняття діалогу, культури діалогічної взаємодії суб’єктів навчального процесу, обґрунтована актуальність проблеми розвитку культури діалогічної взаємодії у майбутніх викладачів, які нині є студентами педагогічних спеціальностей. Дослідження показують, що сучасна модернізована система освіти вимагає від них не лише міцної теоретичної бази знань, а й вміння ефективно взаємодіяти, формувати стійкі міжособистісні відносини та продуктивну професійну взаємодію. Проведене анкетування підтвердило необхідність формування культури взаємодії, інтерес студентів та викладачів до діалогу, потребу в удосконаленні діалогічної взаємодії в освітньому процесі вишу та в позааудиторній діяльності. Для покращення реального стану рівня культури діалогічної взаємодії та з метою продуктивної, ефективної взаємодії в процесі професійного становлення і зростання педагогам пропонується використовувати інтерактивні методи навчання та збільшити роль методик фасилітації в освітньому процесі, що допоможе підвищити інтерес і мотивацію студентів до навчання та розвинути практичні навички і компетентності організатора, комунікатора, фасилітатора тощо, необхідні для подальшої професійної діяльності в якості педагога.
Теоретичні засади духовних цінностей студентської молоді.
(СНУ ім. В. Даля, 2024) Сідаш, Н. С.
Дана стаття досліджує поняття духовності в контексті можливостей виховання цінностей у студентів. Досліджується розуміння духовності як постійного набору цінностей, що мають важливе значення для розвитку особистості. Автор стверджує, що виховання духовності є важливим завданням освіти, оскільки сприяє розвитку найтонших духовних якостей, що впливають на цивілізаційні цінності. Дослідники відмічають високий рівень сприйняття цінностей духовного розвитку серед студентів, проте багато навчальних закладів не зосереджуються на підтримці цього розвитку. У практиці освіти, відповідно до доктрини добра, зруйнування цінностей спричиняє втрату органічної єдності людських асоціацій. Таким чином, виховання духовності та морального сумління є фундаментальним завданням педагогів. В статті стверджується, що освіта також має сприяти індивідуальному зростанню та розвитку унікальної свідомості особистості. Демократичне суспільство визнає, що освіта повинна сприяти індивідуальному розвитку, тому виховання духовності та естетичної чутливості має важливе значення. Цей процес охоплює різні способи самовираження, такі як література, поезія, музика, мистецтво, що формують цілісний підхід до дійсності та впливають на свідомість та інтелект особистості. Висновок базується на дослідженнях, які показують важливість духовності та їх вплив на розвиток особистості. Актуальність даної теми підкреслюється тим, що багато навчальних закладів не вирішують цю проблему та не сприяють розвитку духовності своїх студентів. Отже, пропонуються додаткові заходи для підтримки духовного розвитку студентів, такі як фінансування дослідницьких програм та створення спеціалізованих програм, спрямованих на виховання духовності.
Духовність як динамічний процес: історичні, психологічні та соціальні перспективи.
(СНУ ім. В. Даля, 2024) Сідаш, Н. С.
Автор представляє детальне наукове розуміння духовності та розглядає духовність як адаптивний, багатовимірний процес, а не жорстку доктрину. Досліджуючи духовність в історичних, психологічних і соціальних рамках, надається розширенакартина того, як духовність служить джерелом індивідуального значення та соціальної єдності, що підтверджується сучасними міждисциплінарними дослідженнями духовності не тільки особистого пошуку сенсу життя, але і колективною, історично обумовленою практикою, яка може сформувати етичні рамки, суспільні норми та, зрештою, людський досвід. Розглядається ідея про те, що духовність у найширшому розумінні є фундаментальною частиною людської ідентичності та суспільного життя, що відображає складний, взаємопов’язаний характер вірувань, цінностей і культури.
Ціннісна освіта як основа життєдіяльності особистості.
(СНУ ім. В. Даля, 2024) Сідаш, Н. С.
Дана стаття представляє дослідження впливу ціннісної освіти на виховання студентської молоді. У статті розглядається проблема цінностей у сучасному світі та їх зв’язок з важливими науковими та практичними завданнями. Автор відзначає зміни в політичній, економічній та соціальній сферах, що пояснюються феноменом глобалізації, і зазначає, що цінності починають змінюватися. На основі даних Всесвітнього дослідження цінностей показано, що цінності не зближуються, а відмінності між розвиненими країнами та країнами, що розвиваються, збільшуються. Автор аналізує теорію цінностей Ш. Шварца, який виділив 10 основних цінностей, що характеризують систему цінностей у різних культурах. Зазначено, що цінності організовані в систему відповідно до біологічних потреб, потреби в соціальній взаємодії і потреби у виживанні та благополуччі. Акцент робиться на тому факті, що цінності впливають на рішення, ставлення та поведінку людей. Автор акцентує увагу на освіті особистості, яка має бути не лише когнітивною, але й культурною, духовною та ціннісною. Автор відзначає, що виховання характеру є важливою основою виховання підростаючого покоління. У статті також розглядається практична сторона питання – які цінності необхідно включати в освіту вищих навчальних закладів, щоб підготувати молодь до складнощів сучасного світу. На завершення автор підбиває підсумки та пропонує подальші шляхи досліджень у цьому напрямі, наголошуючи на важливості духовно-культурного розвитку людини у сучасному глобалізованому суспільстві.
Аксіологічний потенціал мистецтва у формуванні духовних та культурних цінностей.
(СНУ ім. В. Даля, 2025) Сідаш, Н. С.; Sidash, N. S.
У статті досліджується аксіологічний потенціал мистецтва як ключового чинника формування та збереження духовних та культурних цінностей сучасного суспільства. Обґрунтовується необхідність переходу від вузькоестетичного сприйняття мистецтва до його розгляду як дієвого інструменту ціннісної соціалізації, спрямованого на розвиток моральної самоідентифікації особистості та зміцнення колективного культурного коду. У ході роботи застосовано міждисциплінарний підхід: філософсько- герменевтичний аналіз концепцій аксіології та творчості, культурологічна рефлексія феномену сакрального та суспільного мистецтва, а також педагогічний огляд практик впровадження мистецького компонента в освітні програми. Виявлено механізми ціннісної актуалізації – символічний, емоційно-перцептивний та рефлексивний – через які художні образи трансформують індивідуальний та колективний досвід, сприяючи розвитку критичного мислення, етичної чутливості та екзистенційної рефлексії. Особливу увагу приділено ролі сакрального мистецтва у підтримці духовної спадкоємності та суспільного мистецтва як засобу зміцнення культурної ідентичності та солідарності. Результати дослідження підтверджують, що системне включення художньої практики до соціокультурної та освітньої політики створює умови для сталого та гуманістично орієнтованого розвитку, виступаючи надійним бар'єром проти духовної дезорієнтації та ціннісної фрагментації, характерних для постмодерну.
Особливості цифрового покоління.
(СНУ ім. В. Даля, 2025) Зеленов, Є. А.; Zelenov, Ye. A.
Мета наукової розвідки – визначити основні особливості сучасної генерації студентської молоді та проаналізувати їх вплив на ефективність навчання. Визначені зміни у цифровому поколінні порівняно з їх попередниками. Проаналізовані основні наслідки інформаційної революції для цифрового покоління (кліповість мислення, багатозадачність, вироблення особливої мови, зниження якості пам’яті, скорочення тривалості уваги тощо). Відзначається, що ці зміни є відповіддю свідомості сучасної людини на значне збільшення потоку інформації. Відзначається зниження порогу критичного мислення у сучасних школярів та студентів, послаблення у них відповідальності за свої дії, їх розсіяність, гіперактивність, дефіцит уваги та перевага візуальних символів перед логікою та заглибленню в текст, тотальне небажання щось запам’ятовувати. На основі аналізу визначені основні ознаки людини, яка є інтернет-залежною: гарне самопочуття або ейфорія за комп’ютером; неможливість зупинитися; збільшення кількості часу, що проводиться за комп’ютером; нехтування сім’єю та друзями; відчуття порожнечі, депресії, роздратування не за комп’ютером; брехня роботодавцям чи членам сім’ї про свою діяльність; проблеми з роботою або навчанням. Крім того, проаналізовано інші особливості цифрового покоління сучасної молоді, які можуть впливати на ефективність їх навчання і соціалізації (глобальність мислення толерантність, швидка адаптація до нових технологій, мультізадачність, тяжіння до щоденних нотатків в соціальних мережах, тривога непідключення, зниження емпатії та соціального інтелекту, інформаційна перевантаженість тощо).
Роль гуманітарного знання у становленні глобально-орієнтованої особистості.
(СНУ ім. В. Даля, 2025) Федоров, І. В.; Fedorov, I. V.
У статті досліджено роль гуманітарного знання у процесі становлення особистості, здатної ефективно функціонувати в умовах глобалізованого світу. Обґрунтовано, що гуманітарні дисципліни – історія, філософія, культурологія, соціологія, політологія – формують у здобувачів вищої освіти світоглядну відкритість, критичне мислення, етичну рефлексію та здатність до міжкультурної комунікації. Визначено, що саме ці якості є фундаментальними для розвитку глобальної свідомості, соціальної відповідальності й готовності до активної участі в суспільному житті на міжнародному рівні. Особливу увагу приділено педагогічним умовам, за яких гуманітарне знання сприяє формуванню глобально орієнтованої особистості. До таких умов належать міждисциплінарний підхід, інтерактивні методи навчання, проблемно-орієнтоване навчання, участь у міжнародних освітніх програмах і проєктах. Зазначено, що важливо не лише передавати знання, а й формувати ціннісні орієнтири, здатність до саморефлексії та розуміння взаємозалежності людства в контексті глобальних викликів сучасності. Наголошено, що саме гуманітарні знання формують здатність студентів мислити категоріями глобальної взаємозалежності та людської солідарності. У статті також акцентовано на важливості оновлення змісту гуманітарної освіти відповідно до нових освітніх викликів і соціокультурних реалій XXI століття. Підкреслено необхідність активної участі викладачів у процесах формування критичної та глобальної свідомості, створення відкритого освітнього середовища, що стимулює діалог, толерантність, креативне мислення та гнучкість. Окреслено перспективи подальших досліджень у напрямі гуманітарної трансформації вищої освіти в умовах цифрової глобалізації, з урахуванням викликів війни, екологічних криз, інформаційної безпеки та зростаючої міжкультурної напруги. Зроблено висновок, що гуманітарна освіта повинна стати центральним елементом формування компетентностей майбутнього – таких, як критичне та системне мислення, толерантність, повага до культурного різноманіття, готовність до миротворчої діяльності, сталого розвитку та збереження загальнолюдських цінностей у глобальному контексті.
Вплив фізичного навантаження на ментальне здоров’я легкоатлетів: наукові докази та сучасні підходи до психоемоційної стійкості.
(СНУ ім. В. Даля, 2025) Ткачук, О. Г.; Tkachuk, O. G.
У статті досліджено науково обґрунтований вплив фізичного навантаження на ментальне здоров’я легкоатлетів у контексті інтенсивної спортивної діяльності. Розкрито двоїстий характер фізичних навантажень: з одного боку, вони сприяють зниженню рівня тривожності, депресивних симптомів, покращенню настрою та психоемоційної регуляції; з іншого – надмірні або неконтрольовані навантаження можуть призводити до емоційного виснаження, вигорання, психосоматичних розладів. У процесі дослідження проаналізовано сучасні наукові публікації за останні п’ять років, які розкривають міждисциплінарні аспекти впливу тренувального стресу на психічний стан спортсменів, зокрема легкоатлетів. Акцентовано увагу на таких ключових факторах, як інтенсивність та розподіл навантаження, роль самоефективності, коучингу, соціального оточення та реабілітації після травм. Представлено сучасні моделі, що пояснюють взаємозв’язок між тренувальним процесом та психологічними параметрами: модель адаптивної резилієнтності, психофізіологічна модель балансу навантаження/відновлення, біопсихосоціальний підхід. Особливу увагу приділено системі психоемоційної підтримки легкоатлетів: діагностиці, індивідуальному психологічному супроводу, розвитку навичок саморегуляції, психоосвіті та мультидисциплінарній взаємодії. Обґрунтовано доцільність створення інтегрованих програм, спрямованих на розвиток психічної стійкості, профілактику вигорання та підтримку психологічного добробуту спортсменів. Перспективи подальших досліджень пов’язані з адаптацією існуючих моделей до специфіки легкої атлетики, а також з аналізом ефективності програм психоемоційної підтримки в умовах професійного спорту.

Browse

Browsing Духовність особистості: методологія, теорія і практика by Issue Date

Results Per Page

Sort Options