Статті (КПтаКС)
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Item Проблема ідентичнгості у предметному полі сучасної онтології культури(2012) Леонтьєва, В.М.; Leontieva, V.Міждисциплінарна проблема ідентичності обговорюється усе більш активно зокрема на буденному рівні. Визріла необхідність концептуального визначення: чи є ідентичність множиною різних ідентичностей, що вони з’єднуються в одній особистісній структурі, або вона є єдністю багатьох аспектів єдиної конкретної само тотожності, що розвивається. Показано, що вказані дослідницькі полюси проблеми ідентичності опосередковані поняттям «аксіологічна ідентичність», яке залучено до опису системності культуротворчості як предмета онтології культури.Item Використання символічних знаків у сучасному українському монументальному церковному живописі : класифікація, прихована семантика.(2021) Хлистун, Ю. І.Монументальний церковний живопис часто сприймається або як внутрішня прикраса храму, або як «Євангеліє для неписьменних», оскільки храмовий розпис часто містить сцени зі Святого Письма. У науці живопис Православної Церкви є переважно предметом вивчення мистецтвознавців, але з точки зору культурології та семіотики він вивчений недостатньо. Символіка монументального церковного живопису недостатньо розкрита. Автор пропонує власну класифікацію символів монументального церковного розпису, використовуючи приклади з фресок сучасних православних храмів на Сході України, переважно з Донецької обл. За словами автора, усі символічні знаки сучасного українського монументального церковного живопису можна поділити на такі види: персоніфіковані, літургійні, апокаліптичні, містичні, декоративні, абстрактно-спіритуалістичні, пейзажні та символічні елементи. Аналіз семіотичних знаків у монументальному церковному живописі сприяє більш детальному «прочитанню» розпису православного храму, розкриттю прихованої семантики іконографічної тематики та глибшому розумінню східнохристиянського світогляду.Item Culturological Analysis Of The Iconographic Program Of The Refectory Church Of All Russian Saints In The Holy Dormition Nikolo-Vasilievsky Convent(2021) Khlistun, Yu. I.; Хлистун, Ю. І.The article is devoted to the cultural analysis of the peculiarities of the iconographic program of the Church of All Russian Saints, which is the refectory church of the Holy Dormition Nikolo-Vasilievsky Convent, located in the territory of Nikolskoe village, Donetsk region (Ukraine). This article reveals the symbolic meaning of the iconographic narrative orientation in the certain parts of the church and also emphasizes the novelty possibility and acceptability in the iconographic programs of churches built in the early XXIst century. The author offers her own basis for the various narrative orientation in the program of the murals in the church in honor of All Russian Saints, the iconographic program of which has not been studied before.Item Причини зміни стилю розпису православних храмів Сходу України на межі ХХ–ХХІ століть(2022) Хлистун, Ю.У статті проаналізовано причини зміни стилістики розпису православних храмів Сходу України на межі століть і в перші десятиліття XXI ст. Православні храми на Сході України, побудовані (або відновлені) після здобуття незалежності, розписано або в стилі академічного живопису, або у візантійському стилі. Стиль академічного живопису більше притаманний храмам, розписаним у 90-х роках ХХ ст. – на початку XXI ст., а в останні два десятиліття замовники й іконописці від- дають перевагу візантійському стилю живопису. Тому правомірним є питання: внаслідок чого вини- кла така тенденція? З позиції культурології у статті розглянуто комплекс чинників та обставин, які в той час впливали на монументальний церковний живопис. На відміну від стилю академічного живопису, візантійський стиль розпису дає змогу передати через видимі образи невидиме, духовне, містичне, спіритуальне, те, що було предметом пошуку в аналізований історичний період.Item Програма розпису православного храму як культурологічна проблема(2020) Хлистун, Ю. І.Висвітлюється проблема визначення поняття «програма розпису православного храму» в контексті культурології, а також співвідношення термінів «програма», «система» і «схема» розпису православного храму. Приділяється увага факторам, що безпосередньо впливають на формування програми храмового розпису. Із точки зору різних наукових підходів дослідників розкривається призначення монументального живопису, звертається увага на те, як впливає час на особливості сприйняття храмового розпису.Item Свобода как антропологическое основание культуротворчества.(2006) Леонтьева, В. М.; Лєонтьєва, В. М.Статтю присвячено розгляду свободи як антропологічної засади культуротворчості. Виявлено, що культуротворча свобода «складається» із людської волі як екзистенціалу та змістовної свободи афірмації; простежено взаємну кореляцію свободи та відповідальності у ствердженні культурних явищ, яка полягає не лише в їхньому діалектичному «переході у своє-інше», але й у русі по «герменевтичному колу».Item Проблема культурной трансляции в эпохе «пост-».(2006) Лєонтьєва, В. М.У даній статті автор обґрунтовує тезу про існуючий перехід від письмових кодів культури до її екранних форм, що виникають завдяки появі кінематографу й сполучені зі структурними трансформаціями культуротворчості. Автором аналізуються сутнісні «механізми» культурної трансляції в «(пост)сучасності», що підвладні цілісній трансформації. Особлива увага приділяється розкриттю культуротворчої природі людини та її впливу на розвиток нових технологій.Item Щодо філософсько-антропологічних та культурологічних аспектів дослідження інфосфери.(2019) Леонтьєва, В. М.Item Особливості культури православного жіночого чернецтва(2012) Смоліна, О. О.У статті православне жіноче чернецтво розглядається як явище культури. Встановлено, що православна монастирська культура є сферою життя церкви й суспільства, в якій жіноче й чоловіче зрівнюються, зберігаючи водночас свою специфіку.Item Поетика православної кулінарії(2021) Смоліна, О. О.; Smolina, O.Стаття присвячена виявленню специфіки православної кулінарії з точки зору її поетики. Явище «православна кулінарія» розглянуто в статті як ідеальний тип, в синхронії. Встановлено, що в поетиці православної кулінарії знайшла відображення православна картина світу, процес і етапи його Творіння. В основі православного підходу до класифікації продуктів лежить онтологічний критерій (місце цього продукту або істоти на Сходах Творіння). Зміст дихотомії «пісне - скоромне» постає не як «низькокалорійне – висококалорійне», а як «низькоорганізоване – високоорганізоване». Поетика православної кулінарії виявляє дбайливе ставлення до логосу всього сущого, а їжа виступає в якості моральної категорії. Фактично, поетика православної кулінарії затверджує не тілесність їжі, а її духовність.Item Проблема «историчности» культуры православного монашества(2015) Смоліна, О. О.; Smolina, O. O.У зв‘язку з тим, що православ‘я має певну незмінну сутність, а культура чернецтва є сферою «сугубого» вираження цієї сутності, чи слід говорити про історичність або, навпаки, позаісторичність культури православного чернецтва? Науковий аналіз показує наявність і взаємодію двох культур (підсистем) в системі культури православного чернецтва – монастирської культури і чернечої культури. Перша з них схильна до історичних змін, друга ж, навпаки, є позаісторичною.Item Rousseau in narratives of Kyiv academic philosophers of the late 19th and early 20th centuries(2023) Kuzmina, S.; Bachurina, L.; Кузьміна, С. Л.; Бачуріна, Л.This article aims to reveal the semantic dynamics of narratives on Jean-Jacques Rousseau in the heritage of Kyiv academic philosophers of the 19th and early 20th centuries: Pamfil Yurkevych, Sylvester Gogotskyi, Markellin Olesnitskyi, Mykola Makkaveiskyi, Oleksandr Selikhanovych, and Vasyl Zenkovskyi. As a result of analysis of their manuscripts and printed editions (mostly bibliographic rarities) such as lecture courses, overviews, manuals, lexicons, and critique informational and rhetorical layers of the narratives were separated. Keeping almost the same informational core, Kyiv academicians’ stories on Rousseau differ significantly in terms of rhetoric. While the “older generation” goes into philosophical criticism of the pedagogical ideas of the Swiss thinker as the Stranger, the “younger ones”, limiting themselves to remarks about their controversial nature, represent him as the Self. This difference is due to both personal factors and institutional conditions for the development of Kyiv academic philosophy, as well as changes in the general political situation in the period of the late 19th and early 20th centuries.Item The alienation phenomenon and the communicative model of the human society evolution(2022) Chursin, M. M.; Siliutina, I. M.; Smolina, O. O.; Petrenko, M.; Чурсін, М. М.; Сілютіна, І. М.; Смоліна, О. О.; Петренко, М.The aim of this work is to consider individual symptoms and areas of alienation in the history of mankind and in the modern information society, and the disclosure of its logic and patterns. Methodologically, the study is based on the historical, information and cybernetic approaches. The paper points to a positive feedback between the amount of knowledge in alienated form and figures of society, the development of its compre-hensive intelligence. New forms of exclusion, which exist in the form of artificial intel-ligence, robotics, and global computer networks, are analysed. The findings suggest a communicative model of the interaction of mankind with man-made external memory, which describes a non-linear process of communicating to it all human knowledge and intellectual abilities. It is emphasized that the contradiction between man and the mate-rial world created by him is the main contradiction of modernity.Item Євангельська притча і православний анекдот: спільне та відмінне(2021) Смоліна, О. О.; Smolina, O.Мета роботи: виявлення специфіки православного анекдоту шляхом його зіставлення з близькою за функцією євангельською притчею. Методологія: в межах культурологічного підходу застосовані методи порівняльного аналізу, індукції, дедукції. Наукова новизна: вперше проведено культурологічний аналіз співвідношення євангельської притчі і православного анекдоту, виявлені як об'єднуючі їх, так і специфічні для кожного з явищ ознаки.Висновки: православний анекдот може бути названий притчовим анекдотом. Сучасний православний анекдот має низку характеристик притчі: описуючи конкретну ситуацію він базується на євангельському вченні; як і притча, він має два шари: прив'язану до сучасності форму і позачасовий глибинний релігійний моральний зміст; основною його метою є зведення розуму людини від земного до небесного. Водночас низка специфічних характеристик не дозволяють абсолютно ототожнити їх: православний анекдот створюється на основі сучасного матеріалу; на відміну від притчі він передбачає сміхову реакцію. Анекдот за формою, але з глибинним притчовим змістом здатний необтяжливо проникати у свідомість секулярної людини, налаштованої на легкість і байдужої до рефлексії. Таким шляхом православ'я, як і в попередній період свого існування, прагне відповісти на запити часу, трансформуючи форму, але не змінюючи при цьому глибинну сутність свого вчення.Item Православний анекдот як явище сучасної Православної культури(2021) Смоліна, О. О.; Smolina, O.Мета роботи: розкриття специфіки православного анекдоту як явища сучасної православної культури. Методологія:в контексті культурологічного підходу використані метод компаративного аналізу, індукції, дедукції, типологізації, класифікації. Наукова новизна: вперше феномен православного анекдоту досліджений уконтексті культурології; висловлені припущення щодо часу і причин його появи; виділені його джерела, запропоновано типологію православного анекдоту; доповнені дані щодо культурної специфіки цього феномену. Висновки. У світській і народній культурі анекдот є формою непідцезурної народної творчості, сферою інакомислення. Православний анекдот натомість є одним із способів проповіді і не виступає в опозиції до офіційної церковної лінії. Притча в формі анекдоту зрозуміліша і прийнятніша культурною свідомістю сучасної людини. Виділено такі типи православних анекдотів (за змістом): курйозні випадки з історії церкви, життя окремих парафій або пастирської практики; «дитяче сприйняття релігії»; «перед дверима Раю»; «діалог віруючого і невіруючого»; самоіронія православних монахів і мирян. Розвиток жанру православного анекдоту свідчить про процеси адаптації православної культури до існування в умовах панування світської.Item Храми Луганщини: історико-культурний контекст і актуальність дослідження(2018) Смоліна, О. О.; Smolina, O.Мета роботи: вивчення ступеню дослідженості православних храмових архітектурних комплексів на території сучасної Луганської області. Методологія дослідження базується на компаративно-аналітичному підході із застосуванням методу систематизації.Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше здійснено аналіз сучасної наукової літератури про православні храми Луганщини, який показав, що наявні нечисленні видання не дають змоги скласти скільки-небудь цілісну картину про шляхи розвитку православного храмового будівництва в Луганському краї, його зв'язки з культурою регіону, про художньо-стилістичні уподобання в культовій архітектурі та її образно-естетичний аспект.Висновки: встановлено, що стосовно названої теми переважають видання каталожного типу. Це свідчить про первинний етап виявлення та накопичення матеріалу, на стадії якого перебуває процес дослідження храмів Луганщини. Низка видань містять помилкові дані, що цілком зрозуміло через розрізненість емпіричного матеріалу та його недостатню вивченість. І якщо, незважаючи на фрагментарність і роз'єднаність матеріалу загалом, історія окремих храмів області все ж зафіксована в наукових виданнях, довідниках, періодиці, то архітектурно-стилістичний аспект храмів Луганщини практично залишився поза межами наукового інтересу. З метою збереження національної культурної спадщини необхідні історико-культурологічні та мистецтвознавчі дослідження православного культового будівництва Луганського краю за весь період його існування.Item Poetics of Culture as a Cultural Studies Problem Area(2018) Smolina, O.; Смоліна, О. О.The purpose of the articleis to clarify the meaning of the concept "poetics of culture" in the context of culture studies.The methodologyis based on comparative-analytical, hermeneutical and semantic approaches. The scientific noveltyof the work lies in the fact that the first time the basic structural components of the concept "poetics of culture" have been singled out. Among them there are the following: the culturalpicture of the world, the "point of view"; the image of culture; temporal and topological representations; representation of the human person place in the world; the system of meaningful cultural meanings; the main means of expressiveness in the results of artistic human cognition of the world and himself. Conclusions: During the second half of the 20th century, the concept of "poetics"was carried out in scientific and theoretical studies from the category of philological concepts to the category of culture studies concepts. The concept of poetics is used both for the variety of cultural phenomena and for analysis of culture as a whole, which should be considered quite justified.Item Мистецтво монастирське і чернече(2011) Смоліна, О. О.; Smolina, O.У статті розглянуто явище, позначуване сьогодні як «монастирська культура», в якому можна виділити дві концепції мистецтва – «художнього мінімалізму» та «ідеї соціально орієнтованого мистецтва». Втілення першої з них можна позначити як «чернече мистецтво», другої – «монастирське мистецтво».Item Православна монастирська культура як предмет дослідження(2012) Смоліна, О. О.; Smolina, O.У статті розглянуті основні напрямки дослідження феномену православної мо-настирської культури. Поряд з наявними численними дослідженнями її окремих про-явів – архітектури, містики, аскетики, історії, літературної творчості, музики, кухні тощо, сучасна культурологія повинна поглянути на чернецтво як на цілісний тип культури через систему її маркерів.Item Особливості сприйняття простору в православній монастирській культурі(2010) Смоліна, О. О.; Smolina, O.Якщо під поняттям "монастирська культура" розуміти відтворення місця земного перебування Христа (Єрусалима) і місця його вічного перебування (Єрусалима Горнього), то в даній системі простір сприймається як глибоко семантичний, прикордонний, з пульсуючою сакральністю. Найважливішим виміром простору стає вертикальний вимір, який виступає синонімом духовно-морального виміру. Якщо ж для духовно-аскетичної традиції наслідування образа Христа ввести поняття "чернеча культура", то тут має місце концепція згортання простору в єдиній особі – в Богові.